mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Вкрадена історія Інгерманландіі- порожнеча історичної свідомости.

Майже місяць тому, у мене був такій пост про Одесу:
Поздравляю одесситов с днём украденной истории города Сегодня- день переименования Гаджибея в Одессу

Сьогодні побачив щось подібне, але вже про Петербург- "Північну Пальміру".
І якщо Вінничук пише:
-Міста зазвичай пишаються своєю історією. І лише град Петра гордо відрікається від минулого. Бо Північна Пальміра в уяві Петра і в суспільній свідомості мусила народитися винятково на порожньому місці,
- то це стовідсотково відноситься і до Одеси в уявленні мешканців Рос. Імперії - "Пальміри Південної"


Місто без роду

Яких тільки міфів не творять народи заради того, щоб наступні покоління побачили історію у привабливому забарвленні.
Але російська історія – це суцільний міф, зітканий з нахабних фантазій. Згадаймо рядки з поеми О. Пушкіна "Мідний вершник"



На берегу пустынных волн
Стоял он, дум великих полн,
И вдаль глядел. Пред ним широко
Река неслася; бедный челн
По ней стремился одиноко.
По мшистым, топким берегам
Чернели избы здесь и там,
Приют убогого чухонца …

Ця картина наскрізь фантазійна і далека від правди. Земля, яку колись називали Інгерманландією, зараз це Санкт-Петербурзька область, ніколи не була пустельною.

Першими з'явилися тут угро-фінські племена іжорців та воді, потім – карели, а відтак в Інгрію почали проникати слов'яни.

З VIII ст. тут з'являються і вікінги. У червні 1300 р. шведи побудували фортецю Ландскруна, торгову гавань зі всіма причалами, портовими магазинами, складами та судноремонтними майстернями, а поряд почало формуватися місто.

На терені теперішньої Санкт-Петербурзької області на початку XVII ст. існувало кілька десятків московських сіл (всього 1 082 садиб і 1 516 душ чоловічої статі); іжорські,водські, вепські та фінські селища за кількістю мешканців перевищували московські у кілька разів.

На Васильївському острові розташувався маєток Якоба де ла Гарді, блискучого воєначальника і мудрого політичного діяча, у 1611 р. за його ініціативою на місці Ландскруни заклали торгове селище Нієн і фортецю Нієншанц. Нієн стрімко ріс, і у 1632 р. король Густав II Адольф дарував йому міські права і торгові привілеї.

Населення Нієна швидко зростало, на початок 1650-тих років воно уже сягало 20 500 осіб. Нієн щорічно відвідувало понад сто кораблів зі Швеції і її балтійських володінь, а також кораблі з Німеччини, Голландії, Данії, Англії, Польщі та Франції.

1642 р. новим указом королева розширила права і привілеї, а також дарувала Нієну герб – лева з мечем.

Місто також отримало право влаштовувати щорічно тритижневі ярмарки, в яких брали участь багато балтійських і європейських країн, Новгород, Москва й інші міста Московії. Нієнці мали понад сто торгових суден, а довкола розкинулося понад 40 сіл.

У 1656 р. цар Алєксєй Михайлович, намагаючись оволодіти Балтійським узбережжям, розв'язав війну зі Швецією. Московити оточили шведську фортецю Нотебург, а тисячний загін під командуванням воєводи Петра Потьомкіна рушив до Нієна.

Місто не було готове до війни і тривалої облоги. 30 червня 1656 р. московити захопили Нієн і спалили біля 500 будинків.

Усі будинки розграбували, а жителів, що не встигли сховатися, убили, причому за традиційною уже звичкою московитів, не щадили ані жінок, ані дітей.

Як у Батурині. Проте загін Потьомкіна не міг довго перебувати в розграбованому Нієні, де не залишилося ні даху, ні харчів, московити залишили місто і відійшли до Нотебургу.

А незабаром за умовами Кардісського миру 1661 р., за яким уся Інгерманландія визнавалася шведським володінням, Нієн повернувся до Швеції, швидко відродився і вже до середини 1670-тих років за числом населення зрівнявся з найбільшими містами Фінляндії – Виборгом і Або.

На традиційний ярмарок, як і раніше, з'їжджалися іноземні купці зі всієї Північної Європи. Населення складалося переважно зі шведів, московитів, німців і фінів.

Але тут, на жаль, почалася Північна війна. 23 квітня 1702 р. генерал-фельдмаршал Борис Шереметьєв на чолі 20-титисячного корпусу взяв Нієн.

Незабаром фортецю зруйнували, а за нею – і всі міські споруди, лише чотири високі щогли, закопані в землю, позначали місце, де колись стояли фортеця і місто.

З таким самим безглуздям і люттю у 146 р. до Р.Х. римляни зруйнували ненависний Карфаген, а землю, на якій він стояв, переорали і засипали сіллю.

Невідомо чому Петро I знищив Нієн, і, спустившись трохи за течією, звелів закласти нову фортецю на острові з фінською назвою Енісаарі. Спочатку фортеця носила ім'я Санкт-Пітербурх,але згодом назва перейшло до міста.

Відтоді війна фортець між шведами і московитами завершилася, а настала епоха міфотворення.

На шведській карті 1676 р. на місці Санкт-Петербургу позначене 41 фінське село. Але – згідно з міфом – всього цього ніби й не було, а після тривалої і кривавої Північної війни Росія завоювала пустельні землі.

Однак намальована Пушкіним картина – це тільки виплід пропаганди. Чи можна назвати "пустельними" води, якими понад тисячу років пролягав один з найвідоміших торгових шляхів? Води, які борознив торговий флот Нієна?

Проте у Пушкіна саме так. Ба навіть більше:

Природой здесь нам суждено
В Европу прорубить окно,
Ногою твердой стать при море.
Сюда по новым им волнам
Все флаги в гости будут к нам,
И запируем на просторе.


Про яке вікно і які нові хвилі мова? Вікно було давно, бо хіба "всі прапори" не прямували до Нієна – особливо під час знаменитих тамтешніх ярмарків? Але міф на те й міф, аби спотворити правду. Чого вартують такі рядки:

Прошло сто лет, и юный град,
Полнощных стран краса и диво,
Из тьмы лесов, из топи блат
Вознесся пышно, горделиво.


Так, мовби й не було фінських сіл та німецьких хуторів.

До Петербургу спочатку доводилося заманювати тих, хто раніше відвідував Нієн. Коли у 1703 р. прибув перший голландський корабель, Петро на радощах вручив капітанові 500 золотих, а всім матросам – по 30 срібних талерів. І вже у 1724 р. причалило 270 торгових суден. Але ж і в порту Нієні було не менше.

Руйнування Нієна було безглуздям. Краще було б укріпити цитадель, а північну столицю перенести у вже існуюче місто. Понадто, що Нієн не знав вічного лиха Петербургу – повеней. Під час одної з них Петро I і помер, застудившись.

Пушкін справжню історію, звичайно, знав, але імперія потребувала міфів. Петро І мусив бути творцем, деміургом, починати з нуля. Ну, все, як в незабутніх словах "Інтернаціоналу".

Було навіть вигадано "національний і релігійний гніт", якого зазнавали московити від шведів. "Жорстока експлуатація, що поєднувалася з національним і релігійним гнітом, – писав історик А. Чухман в 1980 р., – привела до того, що значна кількість московського населення (майже 50 тисяч) пішла з невських берегів на територію Московської держави".

Тут маємо цікавий феномен. За тодішніми даними на місці нинішнього Петербургу з околицями, проживало московитів "1 516 душ мужеска пола" і приблизно стільки ж жіночої статі. Разом трохи понад три тисячі. Звідки 50?

Приховано і той факт, що московити, які залишилися під шведами, зазнали від московських військ таких самих грабунків і руйнувань, як і самі шведи та фіни.

А гарнізоном, який обороняв Нієн проти військ Шереметьєва, командував шведський підполковник і... московський дворянин Апполов з цілим загоном московитів. І якщо шведів переможці великодушно відпустили, то полонених одновірців стратили.

Постійно применшують російські історики значення і масштаби Нієна. Його навіть містом назвати мало хто відважується. Історик В. Мавродін, наприклад, назвав Нієн "погостом", де було всього 400 будинків, хоча насправді чотири тисячі.

Важко уявити собі як 20 з гаком тисяч розмістилося у 400 будинках. Зате російське сільце Усть-охту біля Нієна з півтора десятками дворів називають "торговим містом".

Міста зазвичай пишаються своєю історією. І лише град Петра гордо відрікається від минулого. Бо Північна Пальміра в уяві Петра і в суспільній свідомості мусила народитися винятково на порожньому місці.

Юрій Винничук
Tags: кажущееся и действительное, отрицание очевидного
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments