mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Отряд красных зверей "Дяди Пети" (Героя Советского Союза А.П. Бринского):

Оригинал взят у oksana107 в опять Александр Гогун!

Антон Петрович Бринский "Дядя Петя". Свои ратные дела известный партизан описывал в  книге "По ту сторону фронта":  бойцы  отряда совершили в тылу врага более 5000 диверсий, взорвали свыше 800 эшелонов; не один десяток тысяч фашистов и их пособников нашли свою смерть от мин, гранат и пуль отважных партизан. За умелое руководство партизанским соединением в боях с немецко-фашистскими захватчиками и проявленные при этом мужество и героизм Указом Президиума Верховного Совета СССР от 4 февраля 1944 года подполковнику Бринскому Антону Петровичу присвоено звание Героя Советского Союза с вручением ордена Ленина и медали "Золотая Звезда".
...




в 1992 г. журналист П.Боярчук  в газете "Волинь" опубликовал воспоминания пани  Р.Сидорчук о том, как 13 октября 1943 года отряд под командованием "Дяди Пети" уничтожил село Старая Рафаливка.

«Здебільшого ж німці наше містечко оминали. Вони в Новій Рафалівці (15 кілометрів від нас) стояли.
А в лісах навколо Старої Рафалівки невдовзі активізувалися червоні партизани. Вони базувалися десь поблизу сіл Галузії і Серхів Маневицького району. Часто навідувалися до нашого містечка. Називали себе партизанами Дяді Пєті (полковника Бринського), а ще — петрівцями. І спочатку ми дивилися на них, як на справжніх героїв. Адже проти якої сили-силенної стали на боротьбу... ...Бандерівців... ми... не бачили до 1943 року... Тому червоні партизани були єдиним об'єктом нашої уваги і нашого захвату. Ми зустрічались з ними, разом співали пісні, допомагали їм харчами...
Добрі наші стосунки з петрівцями завершились, як тільки вони ввійшли в силу. Почалося все з того, що партизани Дяді Пєті почали „чинити суд" над сім'ями, хлопці з яких і опинилися в шуцманах. Тоді з тієї ж причини вчинили дику розправу над сім'єю Пасевичів. У ній, крім старших, було двоє дівчат, хлопці — Миколай, Дмитро й Леонід, який служив у шуцманах. Миколу врятувало те, що він пішов у той вечір з дому. Йому дали після війни за брата 10 років. А старшого Пасевича вбили відразу. Пізніше на очах у матері зґвалтували старшу доньку Лізу. І всіх постріляли. У стару Пасевичиху Палажку, тобто в матір, яка на все це повинна була дивитися, стріляли тричі.
Проте доля розпорядилася так, що Пасевичиха якось вижила і прожила ще років зо 20. Розповідала, хто все це зробив.
Так само розправилися вони з сім'єю Яновицької Марії, у якої тільки молодший син залишився, і з сім'єю Паламарчуків... Загалом дітей у сім'ї було семеро. Сини Іван (він пішов у шуцмани), Андрій, Георгій і доньки Надя, Клава, Юля, Віра.
Усіх Паламарчуків, крім Івана й Георгія, яких партизани не застали вдома, поставили на коліна й розстріляли. З Надією розправилися особливо жорстоко, її зґвалтували, викручували руки, катували. Клаву теж, перш ніж вбити, зґвалтували...
Водночас скоювалися й звичайні грабежі. Не даси чогось партизанам — життя віддаси. У старого Лазаря (жив такий у містечку), сім'я була велика, — штани забирали. А він: „Не дам, це мені на смерть!" Вистрілив один зі злодіїв: „Ось тобі, діду, смерть". Я для себе перешила пальто покійної матері. Прийшли. „Віддай!" — кажуть. Прошу: „Воно ж одне в мене, остання одежина!" Проте марно було вмовляти. Коли таке почалося, ми змушені були ховатися від петрівців більше, ніж від бандитів. Спершу в погребі пересиджували їхні напади, а потім на пасіці, у кутку, де були зарості і кропива непролазна, батько викопав для мене схованку. Надто за мене боявся, та схованка і його врятувала.
1943-му прийшли в Стару Рафалівку бандерівці. Багато. Якийсь підрозділ УПА. Псевдо провідника було „Вірний". Ми стривожилися, бо ніхто не знав, чого від них чекати. Проте нікого, бачимо, не чіпають. Навіть у дім не заходять [...]
Потім залишили зі своїх шістнадцятьох осіб ґарнізон та й пішли кудись [...]
Якось рано-вранці розпалюю пічку, чую, ніби вистріл десь. Потім крик батьків: „Утікайте, ховайтесь на пасіці!"
А стріляють уже звідусіль. І горить уже. Ми сховалися, а Галя (сусідська донька) — ні. І дядька мого немає, він ще раніше пішов до хліва пасти худобу. Батько каже мені: „Визирни, може, десь тут". Я вилізла. Бачу, Галя біжить. Кошик поперед себе з кошенятами несе. Я їй: „Сюди!" А вона махає руками: „Зачекай, зараз!" Очманіла від страху. Понесла кошенят до хліву. А через деякий час звідти донісся такий жахливий крик, що не передати.
Коли все вже заспокоїлось, дізнались: це петрівці оточили Стару Рафалівку і почали „бій з бандерівцями". Бандерівців убили кілька чоловік, а містечко наше, вважай, повністю винищили. І ні в чому не винних людей вбили, не скажу навіть скільки. Галю живцем у вогонь кинули. Обгорілий труп дядька ми знайшли поблизу хліва. А на дворі й біля дому, — теж згорілих, — ще шість трупів тих, хто шукав собі, де міг, порятунку. У нашому господарстві вцілів тільки погреб. В ньому знайшли Олега (сусідську дитину). Був у новеньких, бабусею пошитих черевичках і з розпореним багнетом животиком. Мати його ховалася в іншому місці. Врятувалась. Сказали їй про сина. Прибігла, забрала. Як зараз бачу, несе в обіймах Олега, а кишки в нього з живота випали, волочаться по дорозі, плутаються у матері під ногами. Вона ж і не помічає нічого, розум від горя втратила.
Такого Стара Рафалівка за все своє існування, мабуть, не знала. А червоні зігнали всіх, хто вцілів і на очі потрапив, розгрібати насипану бандерівцями могилу (пам'ятник загиблим за незалежність}. Не дозволили навіть лопати взяти. Повинні були голіруч, хай кров з-під нігтів, розгрібати, хоч зубами гризти і жменями розносити, аж доки рівним те місце не стало. Потім усіх, хто розгрібав, розстріляли... Ось така правда про Стару Рафалівку.
Залишилось від містечка село в декілька хат [...]
Петрівці знали, в якій хаті чим можна поживитися, як і те, що основні сили УПА під командуванням „Вірного" тоді її залишили, тому можна було показати свій „героїзм". Такими вони мені запам'ятались, ті петрівці: на конях, п'яні, завжди готові нещадно вбивати „ворогів і зрадників народу" і грабувати „в ім'я перемоги над фашизмом"»


Можно было бы решить, что журналист "приукрасил" воспоминания Сидорчук, или она сама нафантазировала небылицы. Между тем факт уничтожения села подтверждается другим независимым источником - донесением референта Военного округа УПА "Заграва" за октябрь 1943 г.



ЦДАВО, ф.3838, оп.1, спр.50 ("Літопис УПА" Нова серия. Том 2 стр.272)

Убито 60 человек, село сожжено. "Дядя Петя" рапортует в УШПД об очередной диверсии и уничтоженных пособниках фашистов.

http://lib.oun-upa.info/gogun/pub04.html



* * *
И подборка партизанских документов от tristana073 :

Красные про красных:
. С 19/9 по 24/9 в отряде имелись случаи гонения самогона с муки, которая была предназначена для выпечки хлеба для отряда. По неполным данным, на самогон было израсходовано около 3-х центр, отрядной муки, которая была предназначена для выпечки хлеба для отряда. Самогон был заготовлен и на дорогу в количестве 5 ведер, и по дороге все время начальство эту водку пило.
По прибытии в соединение комиссаров Кляцкого и Чижубы ежедневно проводились выпивки с бабами, а вокруг их выставлялась охрана. Кроме того, поездки с женщинами для пьянок были в Засимовку, Курчицы, Ляновку, Ст. Хмерин и другие места. При этих выездах всегда бралась охрана с отряда от 5—10 чел.
При движении нашем по жел. дороге в селе Родовель в 4 км от ж. д. была сделана остановка на 40 минут специально для выпивки. В результате чего переправа как следует не прошла. Руководить не было кому из-за того, что некоторые лица, которым было поручено руководить, были под хмельком.
1/10 43 МЫСЛОВЕЦЬ
(ЦДАГОУ; Ф. 103. — Оп. 1. - Спр. 11. - Арк. 16)

Продолжают иметь место случаи ПЬЯНСТВА как рядового, так и командного состава, а командование отрядов и подразделений не ведет эфективно БОРЬБЫ С ПЬЯНСТВОМ, чем способствует порождению ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ происшествий, РАЗГЛАШЕНИЮ ВОЕННОЙ ТАЙНЫ, не исключены случаи МАРОДЕРСТВА, ПРЕРЕКАНИЙ И ОСКОРБЛЕНИЯ командиров подчиненными.
(ЦДАГОУ: Ф. 73. — Оп. 1. — Спр. 3. — Арк. 81, 82.)

Продолжают иметь место случаи пьянки, в результате чего 26/ХН—43 г. в с. Привутовка боец из п/о им. Фурманова, Амплеев Петр Иванович, будучи в нетрезвом виде, поднял стрельбу из автомата по неловившейся ему лошади и ранил в руку гр-ку Хомич Ирину.
(ЦДАГОУ: Ф. 73. - Оп. 1. — Спр. 3. — Арк. 87, 88.)

21 ноября партизаны польского отряда КОСТЮШКО, входящего в бригаду ШУБЕКИДЗЕ Пинского соединения, сожгли партизанское село Любязь Любашевского района Волынской области в количестве 250 хозяйств. Обстоятельства следующие:
В ноябре 4 разведчика в пьяном виде двигались на разведку Любязь. По дороге их крестьяне предупредили, что в село прибыли националисты, они, не обращая внимания, двинулись в село, в результате были убиты националистами.
(ЦДАГОУ: Ф. 62. — Оп. 1. - Спр. 1549. - Арк. 24.)

С первых дней самостоятельного действия началась сплошная бездеятельность, поиски наиболее благоприятных мест для долговременных стоянок, где занимались самогонокурением, в результате чего пропито до 3-х тонн муки, несмотря на то, что временами бойцы получали по 100 грамм. Данный факт может подтвердить зам. командира соединения по хозчасти ТЕРЕХОВИЧ Василий Васильевич, над которым издевались, называли кулаком, ставя под угрозу смерти за недостаток самогона.
( ЦДАГОУ: Ф. 86. — Оп. 1. — Спр. 21. - Арк. 11, 12.)

Наша фурманка с двумя партизанами была встречена на поселке Чернилов двумя пьяными конниками неизвестного отряда, причем один из них преследовал женщину с взведенным автоматом, требуя горилку. Когда же он бросился доганять галопом товарища, то его автомат при ударе выстрелил. Попьяну он не понял, в чем дело и бросился, наставляя автомат, на наших бойцов с криком: "Кто стрелял в меня". Один из бойцов наших убежал за хату. Пьяный конник застрелил хозяина, который вышел из хаты, и приказывал стрелять и нашему партизану. В результате этой пьяной стрельбы были убиты два чеха, два брата: Керда Юзеф и Фриц Вечеславовичи.
(ЦДАГОУ: Ф. 96. — Оп. 1. — Спр. 84. — Арк. 182)
http://tristana073.livejournal.com/29572.html#cutid1

УПА про красных:
...В перших днях липня в терені на південь посунули великі сили червоних партизанів.Прийшли вони з метою скористати зо жнив і провадити тут свою роботу.Зайшли вони з Білорусі,силою кількох батальйонів.Проти них виступили українські повстанці,що з дуже малими для себе втратами
розбили "червоних месників" які залишили на полі бою кілька сотень вбитими.Червоні відступили на північ.Зараз переводиться ліквідацію конних їх гуртків,що після розгромлення головної сили
розбрилися по терені.Національний склад червоних партизан дуже різний.Є там кацапи,поляки,білорусини,узбеки є й українці,переважно зо східніх областей,та бувші комуністичні активісти.Найбільші їхні подвиги,це зриви залізниць,ліквідація українського самостійницького елементу,
грабіж населення,насильство і т.п.Багато партизан є насильно мобілізовані (Найбільше з Білорусі).В терені помагають їм поляки і місцеві комуністи.В деяких теренах (напр. у Любомильщині) червоні зробили і позитивну роботу,бо показали ділом,що СССР нічого не змінився,
а "червоні месники" являються представниками московського терору...


...Цього місяця дії більшовицьких партизазан значно посилені.По селах переводять масові грабіжі і нищення активніших українців.В грабіжі бере участь від 70 до 300 осіб.Терен їх діяння - це Цуманські і [Клеванські] ліси. Ц.м. УПА [провела] ряд боїв з більшовицькими партизанами.[?] відбувся бій УПА з більш. партизанами біля Берестян.8.07 вдруге був бій у тому самому місці.
УПА здобула кілька більшовицьких таборів.Бої тривають дальше.
7.08 був бій ВОП-у ,30 чоловік з больш.партизанами 60 чоловік.ВОП втратив 6 вбитих і одного раненого і 3 цівільних вбитих,один ЛКМ і 6 крісів.По большевицькій стороні 28 вбитих.
9.08 більшовицька партизанка напала на село Скригитівку,ограбила і спалила половину села 12.08 в Рожищенському районі,в околицях сіл: Богушівки,Прилісці,[...] - появилися більшовицькі парашутисти.Тієї самої ночі зірвали залізницю.Є чутки,що більшовицькі партизани
насильно переводять мобілізацію у північних теренах.В їхній склад входять жиди,білоруси,ляхи,цигани ,москалі і т.п. збиранина...

...Після данних інформацій більшовицькі партизани організують свій штаб в Більсько-Волі (Рафалівський район).Вже їх там є понад 200 сотень і з кожним днем число збільшується. 17.08 на с.Вовчицьк (Колківський район) напала більш.партизанка 50 ос., вбили 5 людей, одного
ранили,забрали 20 кабанів,багато корів і коней...

...Червона партизанка на нашому терені майже не діє,за винятком теренів що до 1939р належалидо СССР. Часто прориваються із східних теренів у східну частину нашої области,пограбують і вертають назад...

...22.08 більшовицькі партизани назначили здачу контингенту на села:[...],Підчаровичі і[...] (Колківський район),по 80 кг збіжжя з одного [...].На 23.08 з с.Колодії було призначено здати: 15 сотн.жита, 5 сотн.картопель, 15 шт.овечок і 2 кабани.В разі не виконання
контингенту розстріл. Найбільший рух партизан замітний в Цуманському районі,в околиці сіл:
[...],Карпилівка,Сильно,Журавичі,Лопатинь,Берестяни,Затишшя.В цих селах щоденно можна зустрінути більшовицьку розвідку.
В околицях Рожищ,понад залізницею десь переховуються більшовицькі парашутисти і дуже часто зривають залізницю...

...В днях 29-30 червня партизани переходили з Цуманського р-ну в Острожецький.В Олицькому р-ні підірвали з.дорогу в 4-х місцях, пограбували транспорт а німців забрали з собой.Также замінували дорогу і шосе, підірвався один танк.
3-4липня - невідома банда напала на с.Сільно - забрала 10 голів худоби. 7-8липня -з Маневицької округи, через Ляду, Гряда, Куликовичі (Колківський р-н) в напрямку Чорниж ,Гараймівку (Цуманський р-н) сунула банда партизанів в числі 250 чол., різношерстої братіі.Озброєні в фінки, кріси, кулемети легкі і важкі, а також півсотні кінноти. В дорозі їх зустріла УПА під Куликовичами.Після 2-х годинного бою УПА відступила З втратою 2-х убитих і 4-х ранених.З боку більшовиків 17 вбитих і невідомо скільки поранених.
9 липня-УПА повторно зробила засідку під Гараймівкою.З боку партизанів маса вбитих і поранених, решта розбіглися групами.Власні втрати - 7 убитих і 5 ранених.Добуто 12 фінок, кілька кулеметів і амуніцію.Ця ватага під час маршу вела себе дуже добре, вели пропаганду що боряться за самостійну Україну, але не за таку "як ви-за панську", розкидали листівки.
10 липня - партизани 200чол. пограбували с.Чорниж, через непорозуміння дійшло до перестрілки, самі в себе стріляли взаємно.Упало убитих 10 партизан.Того ж дня йшла група польсько-більшовицької партизанки, грабували с.Мощаницю, (Олицький р-н)...
http://www.archives.gov.ua/Sections/Wolyn/docs.php

Абвер про красных и УПА:
...УПА бореться не лише з більшовицькою, а й з німецькою армією.Підрозділи,які мають також
і кінні загони,добре озброєні і,на відміну від більшовицьких банд, дисципліновані.Загони УПА поводяться з цивільним населенням коректно.Пограбування караються смертю.Більшовицькі банди були неодноразово ними розбиті...
http://www.history.org.ua/index.php?urlcrnt=LiberUA/select_PDF.php&isbn=978-966-02-4911-0
Tags: документ, кажущееся и действительное, отрицание очевидного
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments