mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

- Дєдка, я вас освабаждать прієхал, ти как памрьош, я твой дом куплю.

-- В далекому році, десь так дев'яносто шостому. Я почув по телевізору, як один мальчик з Сєвєра каже про свою мрію. Їх там питали, як вони бачать майбутню Росію, про що мічтають. І цей малюк каже:
"Я мрію про такую Росію, щоби сонце було вже у квітні, а не як зараз".
Старий налив стакан і продовжив.
-- Ми з бабою покійною подзвонили на те телебачення. Сказали, що приймемо того мальчика собі на квітень, а хоче - на інший місяць. В Криму, та не у моря. Але як хлопець справді хоче сонця, то в нас воно є.
Випив.
-- Він почав до нас приїжджати. Щороку був, потім школу закінчив. Звав мене дєдком, а бабу - баУшкой. Виріс високий, красивий. Від'ївся, як сам говорив, на наших яблуках. Хоча, що там наші яблучка.
Мовчанка.
-- Років десять його не бачив.
Павза.
Знов налив.
-- Приїхав у чотирнадцятому. У формі. В береті. Герой війни. "Дедка, я вас освабождать прієхал". Купив он там хатку, стара паспортиха ще коли померла. Каже:
- Дєдка, ти как помреш, я твій дом куплю.


Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/3033873.html
Коментів: comment count unavailable
Tags: судьба и образ
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments