2 вересня 1794 День народження Одеси? Неправда і нічого крім неправди
Оригинал посту тут: https://dumskaya.net/post/2-veresnya-1794-den-narodzhennya-odesi-ne/author/
* * *
Хоч давньогрецькі поселення існували на території Одеси більш ніж 2400 років тому, між тими часами і першою згадкою про Одесу (під 19 травня 1415 року) як про "королівський порт" ВКЛ Качубійов (Кaczubyeiow) поки що є незаповнена лакуна в 1000 років, тому науково корректно буде відраховувати вік Одеси від тої першої згадки і тоді цього року ми маємо святкувати 606 років нашому місту
У 1789 році, напередодні штурму вже османського Хаджибея, де-Рібас у письмі ген. Попову називав Хаджибей містом :
"...В один час утра Прошу вас мой генерал передать его светлости, что я вполне готов;
канонерские лодки поставлены в хорошем месте, и я начну огонь только тогда когда начнет огонь батарея поставленная со стороны г.Гудовича.
В случае если ГОРОД посмеет стрелять по нас, завидя нас с рассветом, я отвечу только по трем первым выстрелам...
Канонерские лодки будут стрелять по очереди: всех их 28"...
В найавторитетнішій енциклопедії Рос. імперії, енциклопедії Брокгауза і Ефрона, в статті "Одеса" написано:
"В польских актах XIV в. местность О. значится в числе литовских владений...
В XVI в. в ханских ярлыках упоминается бывший здесь Качибеев маяк, принадлежавший Литве...
ОСНОВАН Качибей, вероятно, еще в XV в. и к концу столетия был значительным торговым городом...
После 1772 г. турки еще более укрепили Хаджибей, и взять его нашим войскам в 1789 г. было довольно трудно.
... в 1794 г. Хаджибей был обращен в военно-торговый порт и ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу" (в 1795 году)...
На всю статтю "Одеса" про Катерину ІІ-гу в енциклопедії Брокгауза і Ефрона взагалі не згадується ані пів слова.
Стаття "Одеса" Великій Радянській Енциклопедії (БСЭ):
"ОДЕССА (ЦЕНТР ОДЕССКОЙ ОБЛ.)
город, центр Одесской области УССР.
О. ОСНОВАНА на месте татарского поселения Качибей, первое упоминание о котором относится к 1415...
По Ясскому мирному договору 1791 Хаджибей вошёл в состав России. В августе 1794 в Хаджибее по проекту инженеров Ф. Деволана под руководством А. В. Суворова и Дерибаса (см. Рибас И.) начала создаваться морская гавань...
В 1795 Хаджибей ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу"...
І закономріно, що ще 19 столітті професор В. Надлер (1840 – 1894 рр.) декан історико-филологичного факультету одеського университету писав:
"Волей или неволей приходится признать, что в 1794 году в Хаджибее не происходило никакой закладки нового города и что день 22 августа (2 сентября по новому стилю), который привыкли праздновать с такою помпою одесситы, имеет лишь то значение, что в этот день окончено было заготовление материалов для портовых работ и приступлено было к самим работам, причем, насколько можно судить из документов, не происходило никакого торжества".
А звідки ж взявся цей імперський фейк/міф "заснування" і короткої історії Одеси?
І тут секретів нема.
Бо тут вже починається не історія, а ідеологія і політика. Російська антиукраїнська імперська ідеологія і політика.
Придумав цей міф статистик Воронцова Аполлон Скальковський у 1830-ті роки. А так як це брехня імперська від початку і до кінця, тоі дату міфичного "заснування" Катериною ІІ-ю того, що вже давно існувало щоби заради орденів і грошенят ще вдаліше підлизати нижче поясу ззаду тодішній владі, то і дату Скальковський призначив не зі стелі, а саме на 2-ге вересня, на відомий у ті роки всім його сучасникам день коронації тодішнього імператора Миколи І-го.
І не спинило його навіть те, що 2 вересня 1794 року місто ще називалось Хаджибеєм, а перейменоване в Одесу воно було тільки наступного, 1795 року.
Друге дихання цей міф про "Єкатєріну-матушку основатєльніцу" отримав вже після розпаду СРСР у 90-ті роки минулого століття зусиллями наших одеських до 2014 року латентних, а з 2014 року частково відвертих ватників і українофобів.
Коли пишатися своїм родоводом від "комісаров в пьільніх шлємах" стало вже зовсім западло, з подачи Москви вони згадали про "Новоросію, которую мьі потєрялі под хруст французской булкі" і скоренько перейменували пам'ятник імператриці Катерині в пам'ятник "засновникам Одеси", котрі ніби-то і заснували Новорусскую Одесу на пустому місці - серед безлюдного, безводного дикого поля.
Не всі одесити знають, що у 2007 році новоробний і вже перейменований на "Пам'ятник засновникам" було побудовано Русланом Тарпаном на московські гроші (Лужков дав Тарпану на відновлення цього символу російської імперської присутності в Одесі 5 мільонів доларів)
Тому що "заснування" Катериною Одеси, це той наріжний камінь, на котрому вся ця антиукраїнська новорусская конструкція тримається і якщо висмикнути його з фундаменту, то...
Тому що якщо більшість одеситів і надалі будуть впевнені у тому, що Одесі всього 200 з лишком років, то це значить, що "своїм" вони будуть вважати тільки імперсько-радянський період історії Одеси.
Тобто, вони будут продовжувати вірувати в існуванні неіснуючого в природі "указа о основании Одессы матушкой-основательницей Екатериной", будуть продовжувати вважати, що до того, як сюди прийшли війська Рос. імперії, на місці Одесі нічого не було і що штурмував де-Рібас трьома колонами не вже існуюче з 1415 року портове місто Хаджибей (з фортецею, мечеттю, караван-сараєм, маяком, міськими хамамами, кофейнею-кафене, житловими кварталами, цвинтарем, складами-пакгаузами, котре займали простір від сучасної вулиці Гоголя до сучасної вулиці Канатної, і це місто у тому вигляді, у якому воно дісталося новим завойовникам від османів добре видно на карті Гаджибейської затоки роботи де-Волана 1791-91 років надрукованої ним у 1793 році), а, як брехав Губарь - одинокую крепостушку подле ничтожной татарской деревеньки до 20ті хижин бутового камня и кирпича-сырца крытых камышом.
І якщо імперський миф короткої історії Одеси буде володіти одеситами і надалі, якщо вони і надалі будут вважати правдою міф про ""ісконі новорусскій город Одесу", то як наслідок, одесити будуть підсвідомо чинити супротив змінити хоть щось в місті, будуть опиратися намаганням змінити пріоритети, бо вважатимуть це відступом від " нашого справжнього минулого" до якого ми звикли і яке нам на шкоду переписують на догоду чергової нової київської влади.
Що власне і потрібне Кремлю.
* * *
Неможливо вилікувати хворого, хвороба котрого обумовлена його багаторічним нездоровим штибом життя, якщо хворий вимагає від лікаря:
-"Лікарю, лікуйте мене",
а сам при цьому не збирається міняти старий звичний нездоровий спосіб життя.
* * *
Хоч давньогрецькі поселення існували на території Одеси більш ніж 2400 років тому, між тими часами і першою згадкою про Одесу (під 19 травня 1415 року) як про "королівський порт" ВКЛ Качубійов (Кaczubyeiow) поки що є незаповнена лакуна в 1000 років, тому науково корректно буде відраховувати вік Одеси від тої першої згадки і тоді цього року ми маємо святкувати 606 років нашому місту
У 1789 році, напередодні штурму вже османського Хаджибея, де-Рібас у письмі ген. Попову називав Хаджибей містом :
"...В один час утра Прошу вас мой генерал передать его светлости, что я вполне готов;
канонерские лодки поставлены в хорошем месте, и я начну огонь только тогда когда начнет огонь батарея поставленная со стороны г.Гудовича.
В случае если ГОРОД посмеет стрелять по нас, завидя нас с рассветом, я отвечу только по трем первым выстрелам...
Канонерские лодки будут стрелять по очереди: всех их 28"...
В найавторитетнішій енциклопедії Рос. імперії, енциклопедії Брокгауза і Ефрона, в статті "Одеса" написано:
"В польских актах XIV в. местность О. значится в числе литовских владений...
В XVI в. в ханских ярлыках упоминается бывший здесь Качибеев маяк, принадлежавший Литве...
ОСНОВАН Качибей, вероятно, еще в XV в. и к концу столетия был значительным торговым городом...
После 1772 г. турки еще более укрепили Хаджибей, и взять его нашим войскам в 1789 г. было довольно трудно.
... в 1794 г. Хаджибей был обращен в военно-торговый порт и ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу" (в 1795 году)...
На всю статтю "Одеса" про Катерину ІІ-гу в енциклопедії Брокгауза і Ефрона взагалі не згадується ані пів слова.
Стаття "Одеса" Великій Радянській Енциклопедії (БСЭ):
"ОДЕССА (ЦЕНТР ОДЕССКОЙ ОБЛ.)
город, центр Одесской области УССР.
О. ОСНОВАНА на месте татарского поселения Качибей, первое упоминание о котором относится к 1415...
По Ясскому мирному договору 1791 Хаджибей вошёл в состав России. В августе 1794 в Хаджибее по проекту инженеров Ф. Деволана под руководством А. В. Суворова и Дерибаса (см. Рибас И.) начала создаваться морская гавань...
В 1795 Хаджибей ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу"...
І закономріно, що ще 19 столітті професор В. Надлер (1840 – 1894 рр.) декан історико-филологичного факультету одеського университету писав:
"Волей или неволей приходится признать, что в 1794 году в Хаджибее не происходило никакой закладки нового города и что день 22 августа (2 сентября по новому стилю), который привыкли праздновать с такою помпою одесситы, имеет лишь то значение, что в этот день окончено было заготовление материалов для портовых работ и приступлено было к самим работам, причем, насколько можно судить из документов, не происходило никакого торжества".
А звідки ж взявся цей імперський фейк/міф "заснування" і короткої історії Одеси?
І тут секретів нема.
Бо тут вже починається не історія, а ідеологія і політика. Російська антиукраїнська імперська ідеологія і політика.
Придумав цей міф статистик Воронцова Аполлон Скальковський у 1830-ті роки. А так як це брехня імперська від початку і до кінця, тоі дату міфичного "заснування" Катериною ІІ-ю того, що вже давно існувало щоби заради орденів і грошенят ще вдаліше підлизати нижче поясу ззаду тодішній владі, то і дату Скальковський призначив не зі стелі, а саме на 2-ге вересня, на відомий у ті роки всім його сучасникам день коронації тодішнього імператора Миколи І-го.
І не спинило його навіть те, що 2 вересня 1794 року місто ще називалось Хаджибеєм, а перейменоване в Одесу воно було тільки наступного, 1795 року.
Друге дихання цей міф про "Єкатєріну-матушку основатєльніцу" отримав вже після розпаду СРСР у 90-ті роки минулого століття зусиллями наших одеських до 2014 року латентних, а з 2014 року частково відвертих ватників і українофобів.
Коли пишатися своїм родоводом від "комісаров в пьільніх шлємах" стало вже зовсім западло, з подачи Москви вони згадали про "Новоросію, которую мьі потєрялі под хруст французской булкі" і скоренько перейменували пам'ятник імператриці Катерині в пам'ятник "засновникам Одеси", котрі ніби-то і заснували Новорусскую Одесу на пустому місці - серед безлюдного, безводного дикого поля.
Не всі одесити знають, що у 2007 році новоробний і вже перейменований на "Пам'ятник засновникам" було побудовано Русланом Тарпаном на московські гроші (Лужков дав Тарпану на відновлення цього символу російської імперської присутності в Одесі 5 мільонів доларів)
Тому що "заснування" Катериною Одеси, це той наріжний камінь, на котрому вся ця антиукраїнська новорусская конструкція тримається і якщо висмикнути його з фундаменту, то...
Тому що якщо більшість одеситів і надалі будуть впевнені у тому, що Одесі всього 200 з лишком років, то це значить, що "своїм" вони будуть вважати тільки імперсько-радянський період історії Одеси.
Тобто, вони будут продовжувати вірувати в існуванні неіснуючого в природі "указа о основании Одессы матушкой-основательницей Екатериной", будуть продовжувати вважати, що до того, як сюди прийшли війська Рос. імперії, на місці Одесі нічого не було і що штурмував де-Рібас трьома колонами не вже існуюче з 1415 року портове місто Хаджибей (з фортецею, мечеттю, караван-сараєм, маяком, міськими хамамами, кофейнею-кафене, житловими кварталами, цвинтарем, складами-пакгаузами, котре займали простір від сучасної вулиці Гоголя до сучасної вулиці Канатної, і це місто у тому вигляді, у якому воно дісталося новим завойовникам від османів добре видно на карті Гаджибейської затоки роботи де-Волана 1791-91 років надрукованої ним у 1793 році), а, як брехав Губарь - одинокую крепостушку подле ничтожной татарской деревеньки до 20ті хижин бутового камня и кирпича-сырца крытых камышом.
І якщо імперський миф короткої історії Одеси буде володіти одеситами і надалі, якщо вони і надалі будут вважати правдою міф про ""ісконі новорусскій город Одесу", то як наслідок, одесити будуть підсвідомо чинити супротив змінити хоть щось в місті, будуть опиратися намаганням змінити пріоритети, бо вважатимуть це відступом від " нашого справжнього минулого" до якого ми звикли і яке нам на шкоду переписують на догоду чергової нової київської влади.
Що власне і потрібне Кремлю.
* * *
Неможливо вилікувати хворого, хвороба котрого обумовлена його багаторічним нездоровим штибом життя, якщо хворий вимагає від лікаря:
-"Лікарю, лікуйте мене",
а сам при цьому не збирається міняти старий звичний нездоровий спосіб життя.