mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Воно не тільке хворе на голову, але ще й зелене, бо неосвічене і не знає історію кіно.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський висловив думку, про те, що в Україні треба зменшити виробництво прокатних фільмів.

Про це у п’ятницю, 29 листопада, повідомляє “Укрінформ”.

“Я вважаю, що треба зменшити кількість прокатних фільмів до 25-30 на рік. Це максимум. Але це повинні бути фільми іншої якості, іншої спроможності з точки зору телевізійної і кінотеатральної аудиторії”, – підкреслив Бородянський.

Він додав, що наша спроможність виробляти фільми на масову аудиторію – обмежена.

“Ми бачили, що у нас 17 фільмів за 5 років зібрали 80% аудиторії. Ми повинні рухатись крок за кроком: зробимо 20 якісно, потім 25…”, – сказав міністр.



В історії радянського кіно був так званий "період малокартінья". Це коли Сталін і наближені до нього дурні в керівництві СРСР придумали, що навіщо кожен рік знімати певну кількість фільмів, якщо згідно статистики з них хорошими получається лише невеликий їх відсоток?
А давайте наступного року ми знімемо тільки той самий відмінний відсоток фільмів, приділим їм якнайбільше уваги і всі вони автоматично стануть відмінними. А на решту гроші витрачати не будемо.
Як придумали, так і зробили:
Кількість відзнятих художніх фільмів в СРСР
1937 — 44 (54 полнометражных и 3 короткометражных)
1938 — 40 (41 полнометражный и 6 короткометражный)
1939 — 57 (54 полнометражных и 3 короткометражных)
1940 — 47 (41 полнометражный и 6 короткометражный)
1941 — 64 (37 полнометражных и 27 короткометражных)
1942 — 34 (28 полнометражных и 6 короткометражных)
1943 — 23 (19 полнометражных и 4 короткометражных)
1944 — 25 (24 полнометражных и 1 короткометражный)
1945 — 19 (все полнометражные)
1946 — 23 (все полнометражные)
1947 — 23 (все полнометражные)
1948 — 17 (15 полнометражных и 2 короткометражных)
1949 — 18 (все полнометражные)
1950 — 13 (12 полнометражных и 1 короткометражный)
1951 — 9 (все полнометражные) — пик малокартинья
1952 — 24 (23 полнометражных и 1 короткометражный)

1953 — 45 (41 полнометражный и 4 короткометражных) — кинопромышленность СССР вышла на довоенный уровень (1940) производства полнометражных художественных фильмов
1954 — 51 (44 полнометражных и 7 короткометражных)
1955 — 75 (66 полнометражных и 9 короткометражных)
1956 — 104 (98 полнометражных и 6 короткометражных)
1957 — 108 (98 полнометражных и 10 короткометражных)

Але ці марксисти хєрові забули про їх же принцип діалектичного матеріалізму за яким кількість перерастає в якість.

Результат:
Відзняті протягом всього 1951 року 9 фільмів вийшли так собі, нічого цікавого (хоча на ці фільми було призначено най-най-най народних і заслужених найвідоміших тогочасних сенаристів режисерів і операторів СРСР).
Випускники ВИШів в котрих вчили фахівців кіно, залишилися без роботи за фахом.
В кіно СРСР почалося безробіття і галузь почала розвалюватися. Бо кіношні спеціалісти різних професій (гримери, декоратори, освітлювачи, піротехники, костюмери і.т.д.) котрі також були позбавлені роботи за фахом мусіли звільнятися з кіностудій і шукати собі інші місця роботи.
Кінотеатрам того року лишалося весь рік крутити по колу ці 9 фільмів (рятували ситуацію німецькі трофейні фільми).

Але ЗЕміністр Бородянський про це не знає, тому придумав наступити ще раз на ті старі радянські граблі.
Tags: вести с полей, даже не смешно, отож
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments