mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Імперська ідентичність вищості. Живи й радій, що хтось гірший за тебе

Все своє попереднє життя вони майже за Чеховим по краплі вичавлювати з себе все своє справжнє різноетнічне національне заради того, щоби денаціоналізуватися до ступіню русскості, і тут маєш,...
Виявляється, що все це в Україні може стати непотрібним, що вже не дає тих пререваг, котрі були завжди (їх російське "завжди", це завжди одне-два покоління і не більше), що це все може піти все коту під хвіст.
Визнавши поразку вертатися в Залісся? Так там вже і інша держава і дурний царь і не борщ, а щі і такого комфорту нема, щоб хоч пару днів прожити не посланним на*уй.
А денаціоналістів з українських аборигенів, жахає сама думка, що їхні онуки можуть знов заговорити не язиком (вчора Лєніна, сьогодні ще двох нєрусскіх - Путіна і Пушкіна), а мовою котра була рідною для багатьох поколінь їх предків.




З фейсбуку.
Irina Shostinska
А от насправді, що я кажу не так?
Люди емігрували з расєї в Україну. Люди, які, у переважній більшості, у першому поколінні вважали себе "русскімі". У них насильницькі було відібрано їхню етнічну культуру та mother tongue -- материнську мову. Ту, якою мама (остання у роду то була їхня бабця) промовляє до немовляти, коли воно вчиться бути людиною й росте.
Тут вони приїжджають на нову багату землю, й ця нова ідентичність їм дає явні морально-матеріальні переваги та маленькі щоденні привілеї перед місцевими аборигенами. Завжди й коли вони за ту ідентичність тримаються завзято й щиро, усіми можливими зачіпними поверхнями.
Тому що ця культура імплантована та пересаджена, розвивається вона з центру, "метрополії". Щоб взнати нові блискучі грані та питомні винаходи цієї культури, вони звертаються до джерела: такого концентрованого навезеного осередку іноземних талантів, які годують своїми етнічними культурами придуману нову ідентичність.
До цього ж джерела звертаються й місцеві "туземці", бо власні джерела їм отруєно та штучно висушено гнітом цієї імперської ідентичности.
Люди вже вжилися в неї, пристосувалися, передали її своїм дітям та онукам, вважають її чимось високим та багатим, бо давала ж вона гнітити місцевих та почуватися краще за них.
Живи й радій що хтось гірший за тебе.


А тут -- бац!Декомунізація, деколонізація, й ти вже такий самий тубілець як і інші!
Такі яких ти звик зневажати. Вже й до мєнтів звернутися узькою мовою не дуже допомагає щоб вони твої побажання виконали, а не дали копняка, звернись ти до них тубільською мовою. Бо тих місцевих хлопів та дядьок та тьоток з дівками з села навчено, що як бажаєш "соціального ліфта", офісної праці та поваги, мусиш триматися тієї імперської ідентичності.
Люди вже якось пристосувалися, призвичаїлися, обжилися, й тут бац! І знов міняй ідентичність!
Місцеві то переживуть, у них тумблер у голові, а от понаєхавшьіє -- тяжко то їм. Вони будуть опиратися тій вашій неясно куди заведеній "новій ідентичности"! Бо вони не українці, у них десь у глибині їхньої свідомості живе їхня, самобутна етнічна ідентичність!
То знов їм поколіннями страждати?!

Tags: отож
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments