mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Что скрывает русская Википедия о братьях-бурятах, то есть в українській Вікі.

1)
Рус. Вики:

Епископ Инноке́нтий (в миру Иван Кульчицкий, или Кульчинский; 1680 или 1682, Черниговская губерния — 27 ноября (8 декабря) 1731 под Иркутском) — епископ Православной Российской церкви; с 15 (26) января 1724 года Иркутский и Нерчинский, первый правящий православный епископ Восточной Сибири...

4 (15) июля 1720 года назначен начальником миссии в Китай[2]....
Был вынужден остановиться в Троице-Селенгинском монастыре в Бурятии, где пробыл в течение трёх лет. Написал несколько икон для Селенгинского монастыря. Открыл духовную школу в Селенгинске.
15 (26) января 1727 года Святейший синод определил ему быть епископом Иркутским и Нерчинским. Дата считается днём основания самостоятельной Иркутской епархии.
Управлял Иркутской и Нерчинской епархией в течение четырёх лет и трёх месяцев до своей смерти в 1731 году, проживая постоянно в Вознесенском монастыре близ Иркутска. Оказывал содействие 1-й камчатской экспедиции Витуса Беринга.
Преставился в Вознесенском монастыре {{сс3|27.11.1731}10 декабря} года и погребён под алтарём деревянной Тихвинской церкви Вознесенского монастыря.

( собственно про бурят ни пол слова)



2)
Укр. Вікі:

Єпископ Інокентій (в миру Іван Кульчицький (*1681, Чернігівщина — †27 листопада 1731, Іркутськ) — український православний діяч УПЦ. Єпископ Іркутський і Нерчинський, перший єпископ Східного Сибіру. Ректор Московської слов'яно-греко-латинської академії.
Місіонер у Бурятії та інших країнах Східного Сибіру. Майстер теологічних дискусій з ламаїстами.
9 лютого 1805 року зарахований до лику святих.
Майбутній святитель Інокентій народився в 1681 році в Чернігівському полку в сім'ї, що походила з старовинного шляхетського роду Кульчицьких. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, яку закінчив в 1706 році...

З 5 травня 1722 року він єпископ Переяславський і призначений керівником місії в Китаї, але не був пропущений в Пекін китайськими єзуїтами. Тому Інокентій був змушений провести три роки в Селенгінську, де проповідував слово Боже і привертав в православну віру.

Прийнявших православ'я називав братами. Вони самі, не вміючи правильно вимовляти слово «брат», говорили «Бурат», що перетворилося на «бурят» — назва народності.
Для спілкування з ними Інокентій вивчив монгольську мову.
У березні 1725 указом Святійшого Синоду єпископ Інокентій Кульчицький спрямований в Вознесенський монастир. На прохання митрополита Тобольського і Сибірського Антонія Стаховського здійснював священицькі та дияконські хіротонії, а 15 січня 1727 року, з утворенням окремої Іркутської єпархії, став єпископом Іркутським і Нерчинським. Йому підпорядковувалися Іркутськ, Нерчинськ, Селенгінськ і Верхньоудинськ з повітами, в яких налічувалося 50 церков і 4 монастиря. У травні 1728 були приєднані Ілімськ і Діутськ з повітами. У 1733 році кількість храмів досягло 72, монастирів — 8.
Святителю доводилося багато боротися з дикими сибірськими норовами: розпустою, п'янством, бійками. Він заборонив відспівувати померлих від спиртного, вважаючи їх самогубцями, і був проти поховання їх на звичайному цвинтарі. Багатьох продовжував звертати в православну віру. Лама Лапсан, якому він довірив викладання буддизму в російсько-монгольській школі, заснованій в 1724 році митрополитом Антонієм Стаховським, після кончини Інокентія, прийняв хрещення сам і хрестив весь рід.
26 листопада 1731 святитель спочив та похоронений в Вознесенської обителі.
Tags: отож, факт
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 8 comments