mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Перший, хто знайде "Указ Єкатеріни а аснаванії Адєссьі", стане лауреатом Госпремії України з історії

Пряма мова самовпевненого нахабного невігласа Льоші Гончаренка (пряма трансляція відбулася 22 лют. 2017 р):

Гончаренко:
-Она (Єкатеріна) её (Одесу) основала, она основала наш город.
... І Одесе не 500 лєт....

Скрипін:
- Стоїть Єкатерина з мастєрком, з кірпічом, і давай основивать Одесу?...
Гончаренко:
- І (памятнік Єкатєрінє) ето нормально і тот правітєль, которий іздал указ а аснаванії, а імєнно она іздала указ аб аснаванії Одеси і отдала соотвєтствующєє распоряжєніє заложіть етот город і создать, і я счітаю, что её памятніку мєсто в Адєсє...
Скрипін:
-Я про Єкатерину, про Катьку хотів, про Катрусю...І ви вважаєте, що то вона заклала Одесу?
Гончаренко:
-Тут нє нада вважати, є історичний факт, згідно указу Єкатерини другої...
Скрипін:
-Заклала Єкатерина?.. а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
- Там де Одеса - нічого не було. ... Це історичний факт, про що ми зараз говоримо, історію альтернативну пишему чі що?
Скрипін:
-А ви знаєте, що це (пам'ятник Єкатерині) маркер Русскава Міра?
Гончаренко?
-Нєт. Для вас да, а для мєня - нєт.
Скрипін:
-Імпєратріца, ёпрсете аснавала Адєсу, а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
-Не було, ну шо зробиш... Там стєпь, прієзжайте - увідітє.


https://youtu.be/cNUpfY1Qu0A?t=2076

Хоча на території Одеси люди жили ще 2400 років тому, між тими давньогрецькими поселеннями і шовим часом (покі) ні історики ні археологі не знашли чим заповнити цю лакуну в 1000 років.
Що не дає можливість підтвердити постійне проживання людей на цьому місці і значить безперервне існування цього населенного пункту.


Перша, на сьогодні науково коректно доведена згадка про місто - це запис у польського хроніста Яна Длугоша, котра датується 19-м травня 1415 року:




-«Крім того в той час прибули до короля польського Владислава посли патріарха та імператора грецького з листами та запечатаними документами, які їх удостоювали, вони повідомили короля про те, що турки їх всіляко мучили і гнобили та просили лише надати їм допомогу зерном.
Король Владислав, у святому співчутті побажав прийти їм на допомогу в складній ситуації, надав запрошену кількість зерна та визначив, що отримати його вони зможуть в його королівському порту Качубийов».
(Кaczubyeiow).


* * *
Потім місто 250 років перебувало під владою Османів, котрі подібно до старої назви (Качубіїв) перейменували його на Хаджибей:
Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae, Voliniae, Podoliae, Ucraniae, Prussiae et Curlandiae descriptio…
Creator: Danckerts, Justus (1635-1701)
Place of publication/creation: Amsterdam
Date: ca 1680 lub po 1696
(посередині під рікою Куяльник Хаджибей у транскрипції Koczubi (Кочуби))





Так виглядав цей "пустий степ" за 28 років до "аснаванія" і за 29 років до перейменування в Одесу.
У 1766 році, в тоді ще османське портове місто Хаджибей під виглядом купця був засланий шпигуном російський військовий топограф Іслєньєв, котрий долкдно розвідавши все на місці, і намалював цю мапу
(що цікаво, літерою "S" Іслєньєв позначив ще тоді не розібрані руіни старої , ще з 1400-х років, фортеці литвинського Качубіїва):




«План специальной нововстроемой на берегу Черного моря турецкого города Гаджибея.
В. Батареи вновь сделанные;
С. Ретранжемент старой соединенной к батареи;
D. Дом нынешнего командира над городом;
Е. магазин по примечанию с воинским нарядом;
F. Хлебопекарня казенная;
G. Гостиный двор
Н. Мечеть (на цьому місці зараз стоіть Літературний музей);
I. Пристань для судов на сваях (причал стояв в бухті, котра після засипки ії землею, стала Митною площею Одеси);
К. Неведомо какое строение с припасами;
N. Строение почти все казенное для янычар и куечиров турецких а малой части христиан волохов, построенное на выезде;
О. Место, куда собираются старшины в торговые дни;
Р. Особливые казенные лавки для приезжих купцов;
Q. Дом бея янычарского;
("судьба дома бея после российского завоевания неизвестна, но газета «Одесский вестник» 1841 году отмечала, что: «в одном из Одесских зданий сохранилось еще несколько плит и столбов из мрамора, с надписями из Корана, принадлежавших, как говорят, к жилищу последнего Хаджибейского паши»").
R. Колодезь;
S. Развалины старинного (литвинського) замка города Качубея.
Сочинен 1766 года в майе мце 25 и 26 числа.
Мачтаб в российских саженях, англицкой дюйм положен в 40 сажен.
Сочинил Чорного гусарского полку поручик Иван Исленьев».

Потім , перейменоване у 1795 році місто,128 років (з 1789 по 1917) місто перебувало в складі Рос. імперії.
Выдержка из письма дона Хосе де-Рибаса о его планах по взятию турецкого ГОРОДА Хаджибея
Письмо было адресовано ген.Попову и датировано 31 авг.1789г.
А уже 14(20) сент. де-Рибас Хаджибей взял город .
Штурм тремя колоннами прошел успешно, но не совсем так как планировалось, но самое примечательное здесь то, что сам де-Рибас называет объект штурма городом.
(в письме мужу, написанном уже после этого удачного штурма, жена де-Рибаса тоже поздравила мужа с взятием города):
"...В один час утра Прошу вас мой генерал передать его светлости, что я вполне готов;
канонерские лодки поставлены в хорошем месте, и я начну огонь только тогда когда начнет огонь батарея поставленная со стороны г.Гудовича.
В случае если ГОРОД посмеет стрелять по нас, завидя нас с рассветом, я отвечу только по трем первым выстрелам...
Канонерские лодки будут стрелять по очереди: всех их 28....."
Письмо опубликовано в томе №11 Записок Одесского императорского общества любителей истории и древностей за 1879г стр. 406.

Ось так виглядало наше місто за рік до "заснування" і за пару років до перейменування в Одесу:
Фрагмент плана одеского залива с городом Гаджибеем.
1793 год. Автор де-Волан
( издан за год до якобы "основания" Одессы Екатериной 2-й, на карте можно насчитать более 70-ти зданий не считая крепости/замка в районе нынешнего Приморского бульвара и турецкого маяка в нынешнем парке Шевченко ряды точек вокруг города обозначают возделываемые земли).
К тому времени, захваченный у Османов в результате успешного штурма город Гаджибей принадлежал Рос. Империи уже 4 года.
Обозначенные на карте здания и строения впоследствии все до одного были снесенны для того, чтобы расчистить "под ноль" стройплощадку для новой, уже европейской планировки города, авторства того же де-Волана
(последними были снесены в 1840 году приличествующие каждому турецкому городу, общественные турецкие бани - хамамы, в которых ещё Пушкин с друзьями успел отдохнуть, искупаться и покурить кальян, о сносе этих бань писала газета "Одесский вестник":
«В минувшем году разрушен здесь едва ли не последний остаток Оттоманского гнезда, того Хаджибея, из развалин которого выросла наша Одесса. Я говорю о Хаджибейской бане, еще недавно выказывавшей
смиренный купол свой на углу Екатерининской и Полицейской улиц»)




Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
С.-Петербургъ,
1890—1907
Статья "Одесса":
"В польских актах XIV в. местность О. значится в числе литовских владений...
В XVI в. в ханских ярлыках упоминается бывший здесь Качибеев маяк, принадлежавший Литве...
ОСНОВАН Качибей, вероятно, еще в XV в. и к концу столетия был значительным торговым городом...
После 1772 г. турки еще более укрепили Хаджибей, и взять его нашим войскам в 1789 г. было довольно трудно.
Закреплен за Россией Хаджибей был только по Ясскому договору, в 1791 г.
П... в 1794 г. Хаджибей был обращен в военно-торговый порт и ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу".
(в статье о Одессе, в словаре Брокгауза и Ефрона, Екатерина II не упоминается ни разу).

* * *
Большая Советская Энциклопедия (БСЭ)
Статья "Одесса" :
"ОДЕССА (ЦЕНТР ОДЕССКОЙ ОБЛ.)

город, центр Одесской области УССР.
О. ОСНОВАНА на месте татарского поселения Качибей, первое упоминание о котором относится к 1415...
По Ясскому мирному договору 1791 Хаджибей вошёл в состав России. В августе 1794 в Хаджибее по проекту инженеров Ф. Деволана под руководством А. В. Суворова и Дерибаса (см. Рибас И.) начала создаваться морская гавань...
В 1795 Хаджибей ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу"....

* * *
Указа Єкатерини про заснування Одеси не існує в природі.
А те, про що говорить Гончаренко, - це рескрипт Єкатерини де-Рібасу у котрому йдеться про дозівіл (повеління) побудувати в ще не перейменованому Хаджибеї, поряд з застарілим турецьким портом, новий:
"Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным пользы, признали Мы нужным устроить тамо военную гавань, купно с купеческою пристанью".
Рескрипт вице-адмиралу де-Рибасу
27 мая (7 июня) 1794 г.
>

І все.
Ні про яке "заснування" там нема а ні пів слова.
Тому я урочисто гарантую, що той, хто  перший знайде текст "указа про аснаваніє Адєссьі"- 100% отримає госпремію України у галузі історії.
Бо до сьогодні ніхто ні  з істориків, ні з архивістів, такого указу не знайшов.

Tags: кажущееся и действительное
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 52 comments