mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Сто бійців і з ними я

Dorje Batuu
Працює оperator в NASA, reporter в CNN.


Зранку на КПП мені одразу доповіли, що командування базою хоче бачити мене на плацу.
Зазвичай цивільні спеціалісти беруть участь у щоденної церемонії підняття прапору тільки за власним бажанням – церемонія обов'язкова тільки для військових. Але сьогодні мене чомусь викликали.
— Кадет Васильєв? Ваша команда піднімає сьогодні прапор! — коротко наказав полковник.
— Sir, yes, sir! — я, насправді, не кадет і не новобранець, тому переставляти слова, згідно місцевої традиції, мені не потрібно.
А "командою" гучно називаюсь я і моя напарниця, запорошена снігом Франческа.

— Рівняння на прапор!
— рявкнув Уескотт, — і тільки зараз я помітив, що до великого прапору США, знизу, двома булавками до канату, було прикріплено крихітний українській прапорець, котрий полковник Уескотт попросив принести мене ще минулого тижня, коли я показав йому український варіант американської військової "Баллади про Зелені Берети", котрий в Україні відомий як

Після підняття прапорів під гімн США, Уескотт взяв слово.
— Я зібрав вас сьогодні, аби розповісти про форму, яку ви носите. Ви добровільно вбрали форму збройних сил США. Вона відрізняє вас від інших американців тим, що ви не просто платите податки і поважаєте закон. Ви служите цьому прапору і у випадку небезпеки ви у числі перших будете готові віддати своє життя за цю країну.
На вас сподіваються. Вам вірять. Вас поважають.
А чи ви поважаєте самі себе? Чи поважаєте свою форму? Ви усі знаєте прості правила – якщо ви носите форму поза службою – ви маєте поводитись згідно кодексу честі військовослужбовця США. Боронь вас Боже, заявитись у формі у бар, або з'явитись десь у нетверезому вигляді.
Неприпустимо перебувати у брудній формі, або вбраним не за уставом. Неприпустимо комбінувати елементи парадної і польової форми. Неприпустимо комбінувати елементи форми з цивільним одягом.
Я бачив це кілька разів поза межами бази – ще раз побачу, рядовий Рендолл, будуть наслідки, ясно?!

Усі бачили, що під нашим прапором майорить прапор України. І це не випадково.
Я вам скажу кілька слів про це.
Ви знаєте, що в Україні, нову форму для війська придумали і створили волонтери? Цивільні волонтери! Це був не багатомільйонний тендер від Міноборони. Це команда цивільних волонтерів зібралась і придумала нову форму для свого війська.
( пост про нову форму)).
І вони не отримали за свою роботу ані цента! Ви собі взагалі уявляєте об'єм роботи? Ні? А я уявляю.
Люди взяли і з нуля придумали форму для свого війська. Придумали для того, аби українське військо більше не нагадувало радянську армію! Самі, за власним бажанням! Не для того, аби зробити бізнес, а для того, аби бути вільними, а не країною-колонією СРСР.
Два роки тому на Сході України розпочалась війна проти сепаратистів і російських бойовиків. Добре озброєних, між іншим. Новітньою російською зброєю.
Тоді волонтери пішли добровольцями туди воювати. І віддавали свої життя. Волонтери закуповували військову амуніцію і фактично фінансували армію. Прості громадяни.
А інші волонтери написали для свого війська пісню.
Не просто написали і заспівали під гитару. А зробили студійний запис і зробили кліп. Витратили на це свій час і свої кошти! Тільки заради того, аби підняти бойовий дух своїм військовим, котрі їх захищають!
Ось як багато значить військова форма. Це не просто одяг для війни. Це символ надії і символ спокою громадян!
Мелодія цієї пісні вам дуже добре знайома. Це "Балада про Зелені Берети". Але текст! Слова цієї пісні зробили її загальновійськовою.

— і полковник прочитав кілька строк з перекладу Адріана Бріттана, котрий рекомендував мені Негребецький.

Я показав цей кліп полковнику ще минулого тижня, оскільки "The Ballad of The Green Beret", дуже добре йому знайома. Написана вона о 1966 році Робином Муром і сержантом Барі Садлером (на основі набагато давніших народних пісень) , і з тих часів стала гімном спецпідрозділу морської піхоти США.
В Україні пісня з'явилась два роки тому у виконанні Юлії Донченко (Donchenko Yulia Maxima). Слова написав Oleksa Nehrebec'kyj, музикою займався Віталій Телезін, а Andriy Partyka виступив продюсером.

"Протекла, мов кров з ножа
По степу тонка межа"

— лунала українська мова з репродукторів над військовою базою США.
Наприкінці пісні, просто на останньому куплеті, полковник віддав честь прапорам. База віддала честь прапорам.
А мене врятувало те, що Франческа плакала більше, аніж я :)
Зі святом вас!


https://youtu.be/uhRUmnCAil0

Tags: судьба и образ
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments