В одесской гимназии №7 для директоров украинских школ и глав департаментов образования прошел мастер-класс по работе с интерактивным учебником «Одесса — мой город родной». Мастер-класс провела учитель года, преподаватель курса краеведения «Одесса — мой город родной» Юлия Иванченко.
«Этот учебник составлен на основе исторических документов, связанных с историей нашего города, с событиями, которые происходили за тысячу лет до возникновения нашего города, которые можно увидеть только в небольших музеях или архивах, и соответственно, не все жители нашего города имеют такую возможность. Есть фотоматериалы, которые сегодня нам раскрывают архивы, то есть это новые свидетельства для истории и они требуют дополнительных исследований и изучения истории», — говорит Юлия Иванченко.
Учебник разработан и издан компанией «Гутенберг». Он содержит 35 параграфов, которые охватывают период истории от первобытного общества до современных дней. В случае открытия новых фактов, интерактивный учебник позволяет быстро вносить нужные изменения. В конце каждого параграфа находятся тесты, которые дают возможность ребенку проверить свои знания.
Курс «Одесса — мой город родной» входит в учебную программу восьмых классов. Изначально учебник к данному предмету существовал в печатном виде, затем появилась электронная версия. Идея сделать учебник интерактивным принадлежит выпускнику гимназии №2 Владимиру Усову. Учебник был презентован в Одессе полгода назад. Приложение «Интерактивный учебник «Одесса — мой город родной» доступно пользователям IPad и является бесплатным.
https://itunes.apple.com/ru/app/interaktivnij-pidrucnik-odesa/id1102099307?mt=8
Также существует веб-версия учебника, которую можно читать на обыкновенном компьютере
http://odessahistory.org.ua/index.html
В дальнейшем, компания «Гутенберг» планирует выпустить подобные интерактивные учебники и по другим школьным предметам.
* * *
Коли "факти" з цього підручника не є фактами.
Як приклад, тільки одне з того, що впало на око,:
У цьому, україновомному (що вже прогрес) підручнику (авторами позначені О.М. Левчишена, А.С. Поспєлов), серед іншого вказано:
- Факти свідчать:
(як "підтверждення" фактів додано відому картину Ладиженськго "Хаджибей")
Місцеве населення Хаджибея, що залишилося тут з турецьких часів, було вкрай малочисельним. Так, в 1793 р. в окрузі Хаджибею було лише 8 населених пунктів, де мешкало 254 особи. Серед них: Дальницька слобода, чотири малих безіменних слободи при річці Свиній і дві такі ж слободи при річці Куяльник.
Що стосується самого Хаджибею, то в ньому було лише 10 дворів з населенням 28 чоловік. Ці десять дворів були розкидані по пустому степу навколо руїн старої Хаджибеївської фортеці.
Таким було до початку 1794 р. споконвічне населення місцевості, на якій судилося вирости Одесі та її передмістям.
Облаштування відвойованих у турків земель. Заснування Одеси:
Після Ясської мирної угоди (1791 р.), за пропозицією О. Суворова, у Хаджибеї, який нарекли на слов’янський манер Гаджибеєм, у 1793 році почалось будівництво фортеці....
До будівництва взялися негайно, і 22 вересня 1795 року будівництво всіх фортифікаційних споруд було завершено....
Заслуга де Рибаса і де Волана в тому, що, обстеживши узбережжя, вони зрозуміли самі та переконали імператрицю Катерину II у тім, що Хаджибей — найкраще місце для нового торгівельного порту.
( новий - відносно старого турецього порту, котрий був розташований в бухточці на місці нинішньої Митної площі, а також пізніше знищена кам'яна башта турецького маяку, стояла у районі парку Шевченка)
27 травня (7 червня) 1794 року надійшов Найвищий рескрипт про увлаштування міста та порту в Хаджибеї....
2 вересня (22 серпня за старим стилем) 1794 року було закладено перші портові споруди. Цей день з 1849 року відзначається як День заснування нового міста, яке в 1795 році отримало нову назву — Одеса..."
* * *
Питання до авторів підручника:
Якщо в Гаджибеї було лише 10 дворів з населенням 28 чоловік, котрі були розкидані по пустому степу навколо руїн старої фортеці, то:
- Чому де-Рібас напередодні штурму назівав те, що він збирається завоювати - містом? Він гірше за людей 21-го століття знав те, що бачив на власні очі?
- Чому на штурм "руїн" війська ішли трьома колонами і, як зазначено у енциклопедії Брокгауза і Ефрона, - "взять его нашим войскам в 1789 г. было довольно трудно"?
- Ким була постійна клієнтура в кафене Аспорідіса до того дня, як там з'явився де-Рібас (в котрому де-Рібас з іншими офіцерами, винами і найліпшими кіпрськими мастиками з льохів Аспорідіса, а його солдати на площі перед кафене бочкою горілки, святкували свою перемогу і котре автори підручника розмістили на розі Катерининської і Грецької) ?
Невже вся клієнтура складалася з 28 чоловік (включно з самим Аспорідісом) і дозволяла йому вести фінансово успішний бізнес ресторатора на міської площі серед "пустого степу"?
- Якщо у старому Хаджибеї було було лише 10 дворів з населенням 28 чоловік, то що тоді намалював де-Волан на цій мапі одеської затоки (надрукованої у 1793 році) на котрій зображено місто ще до початку новго будівництва, саме у тому вигляді, у которму воно було завойоване де-Рібасом і де видно щонайменше 70 (семьдесят) будинків побудованих ще за турків?
(всі ці старовинні будинки, і мечеть і хамами, були потім безслідно знесені для вивільнення місця під забудову "під новомоднью Европу", за новим генпланом, авторства тогож-такі де-Волана):
- Хто може відшукати у тексті рестрипту де-Рібасу хоч натяк на "увлаштування/заснування Одеси", заснування того міста, що було за 4 рокі до того завойоване, а перейменоване лише наступного, 1785-го року?:
"Уважая выгодное положение (вже давно існуючого і нещодавно завойованого) Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным пользы, признали Мы нужным устроить тамо военную гавань, купно с купеческою пристанью"
Рескрипт вице-адмиралу де-Рибасу
27 мая (7 июня) 1794 г