mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Чи насправді кирилиця визначає близькість і спорідненість слов'янських мов?


Костянтин Тищенко

На це запитання можна знайти відповідь у визначного поліглота, професора Київського національного університету Костянтина Тищенка.

Він створив єдиний у світі Лінгвістичний музей, розташований у Червоному корпусі вишу, один з експонатів якого називається “Лексичні відстані мов Європи”.

Костянтин Тищенко порахував відстані між мовами за лексикою (словникові диференційні відстані мов).


лексичні відстані мов Європи

Так-от, українська та російська мови розбігаються на 38% лексики,
тоді як українська й білоруська – лише на 16%.

Причому латиниця не означає, що така відстань найбільша.
Наприклад, між українською та польською мовами відстань менша – 30%.

Тут залізного правила немає:
відмінність між українською і сербською (кирилиця) – 32%,
між українською і словацькою (латиниця) – 34%,
а між українською та чеською (латиниця) відстань така ж, як між українською та російською – 38%.


лексичні відстані словянських мов


Спільні з українською  риси мов:


риси української мови


Лексична диференціація – відстані між мовами в Європі.


Порівняння мовних відстаней у цифрах
За інформацією з інфографіки професора Костянтина Тищенка, найменша в Європі лексична розбіжність – між:
сербською і хорватською,
між данською й норвезькою мовами – дo 5%,
між болгарською та македонською – в межах 10%.

Словацька відрізняється від чеської на 15% лексичного складу, як і хорватська від словенської.

Дистанція між українським і білоруським лексиконами – 16%.
Не більшу віддаль відчує кожен, коли опановує норвезьку і шведську мови: вивчати їх можна разом із данською.

Польська й українська мови розбігаються на 30% лексики
(так само як і французька та італійська мови),
українська і сербська – на 32%,
українська і болгарська – на 36%,
а українська і російська – на 38%.

Найближчою до російської є болгарська мова – 27%.
(І це назважаючи на те, що спільного кордону у Росії і Болгарії   не було ніколи, тобто, вплив  живого взаємоспілкування тут виключено повністю.
Тут справа у особливостях генезису російської мови, яка створювалася письменними людьми Московії і потім Росії, на базі тої  "староболгарської "/чі "словенської" мови
/з додатками руської мови Київа, фино-угорських і тюркських  мов аборигенів Росії і запозичень з західноевропейских мов /,
котрою Кирило і Мефодій переклали Біблію,  з котрої сьогодні крім російської утворилася і церковно-слов'янська,  і  котру лише у 1820 році А.Х.Востоков, запропонував у російськомовній літературі, називати "старослов'янською мовою")


Відстані між деякими іншими мовами такі:
іспанська і португальська – 25%,
німецька і голландська – 25%,
чеська і польська – 26%,
сербська і болгарська – 26%,
французька та італійська – 30%,
чеська і хорватська – 31%,
іспанська й італійська – 33%,
білоруська і словацька – 34%,
португальська і французька – 39%,
німецька і данська – 41%,
фінська й естонська – 45%,
німецька й англійська – 49%.




Звідси:

* * *
Багато з нас, котрі з дитинства знають крім української і російську мову також,
котрі з дитинства виховані у тому, що ніби-то найближчіми між собою зі всіх слов'янських мов, є українська і російська,
сьогодні доволі скептично сприймають такі таблиці і не ймуть ім віри, не знаючи того, що більшість слів, котрі ми сьогодні вважаємо "ісконно русскімі" і знайомими нам з того ж дитинства,
ще 420 років тому нашим прапрадідам були незрозумілі і потребували перекладу на тодішню українську, з тої книжної староболгарської мови, котрою переклали Святе Письмо Кирило і Мефодій:

апостолъ - посланецъ
ароматы - зпахи
баня - лазня
блюдо - миска
благодарю - дякую
благопрiятный - до принятія лацный, и
тЪжъ вдячный, милый
бракъ - женитва, веселъе
воинъ - жолнЂр
вниманїе - зрозумѣванье
враг - ворогъ
вредитель - шкодца
время - часъ
власть - влада
господстваю - паню
дЂяніе - справа
дЂло - учинок
добродѣтелный - цнотливыи
жажду - прагну, пити хоч
желанїе - пожадливость, хоть
жилище - мешканьє, домъ
заключеніе - zамкненье
заемлю - позичаю
искушенїе - досвЂдченье, проба, спокуса
икона - обраzъ
касанїе - дотык
количество - кількость
коварство - хитрость, двотЂпьлесть,
зрада
лицемЂр - блудный
лицè - осба
лучше - лѣпше
месть - помста
молва - гомонъ, гук от мовы людской,
крик и тыж трывога
мрак - мрокъ
мЂлъ - вапно и тьжъ крейда
навѣт - зрада, подступок
навѣтую - зраджаю
недуг - хороба
накаzаніе - каране наука, научанье
наупоминанье
небрегу - недбаю
наслЂдіе - спадок
неприкосновеный - недоткненый
недостойный - негодный.
оружіе - бронь, zброя
оупотребляю - оуживаю
оукаряю - осмЂвую
пакость - перешкода
плЂнник - неволник в полонЂ вzятый
прилежаніе - пильность
побЂдник - zвитяжца, рицеръ
роптанїе - нарЂканье
раб - неволникъ
съвЂтъ - рада, порада
съвЂтую - раджу
сквоzЂ - скроzь
свЂдительство - свЂдоцъство
свЂдитель - свЂдокъ
сладость - солодкость
случай - трафунок, притрафлене примЂт
совЂст - сумлЂне
смирнiе - покора, пониженье
тщеслвіе - порожняя слава
таю - ростоплююся
требованіе - потреба
труд - праця
трудолюбіе - коханьеся в праци
храбрость - мужность, дужость
отрицніе - отмЂтованье
Царъ - кроль
шествiе - хожене
юноша - парубок, младенецъ.

Більше тут: http://mysliwiec.livejournal.com/1323401.html
Tags: документ, факт
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 13 comments