Цікаві світоглядні і самоідентифікаційні співпадіння (вимовити «я українець», вони не можуть)
У 2012 році, коли ще не було Майдану, коли ще у майбутньому було те, що з 2014 року землю України буде топтати не "чобіт солдата НАТО", а чобіт солдата РФ, коли мало хто уявляв, що після Маідану в Україні, крім просто патриотів, з'являться ще й "російськомовні патріоти України" котрі будуть протиставляти себе українцям, в журналі "Український тиждень" ( № 3 (220) від 19 січня ), в статті "Як українці стають росіянами", надруковано лист Дениса Дунаса з Москви.
Ось декілька цитат звідтам:
Хто , як, і навіщо стає росіянином, і чі є сьогодні в Росіі такий етнічний народ.
* * *
А ось, вже свіженьке, цьогорічне, - від КДБіста-СБУшника Олега Хавронюка.
Вимовити (не штучно) «я українець», він також не може :
Я родился и жил в Москве - так бывает, хоча й батько й мати українці -народилися та навчалися в Україні.
В московській школі звісно, українську мову я не вивчав... на сьогодні... вдома розмовляємо російською.
Я очень большой патриот Украины, но я имею право говорить на русском!
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
Ось декілька цитат звідтам:
"Моя мама переїхала з міста Пирятин, що в Полтавській області, до Москви, коли їй було 25 років. Батько перебрався туди із селища міського типу Чечельник, що на Вінниччині, у віці 27 років.
Я виріс і народився в Білокам’яній і вважаю себе москвичем, росіянином.
Щоліта аж до першого курсу університету я проводив час в Україні... За літні місяці мені вдавалося її (українську мову) непогано опанувати....
Я не звик вибирати інтереси або друзів за ознакою національності та походження. Особливо мене дратувало б, якби мене змусили туди піти або наклали моральне зобов’язання шанувати коріння.
Я виріс і народився в Білокам’яній і вважаю себе москвичем, росіянином.
Щоліта аж до першого курсу університету я проводив час в Україні... За літні місяці мені вдавалося її (українську мову) непогано опанувати....
Я не звик вибирати інтереси або друзів за ознакою національності та походження. Особливо мене дратувало б, якби мене змусили туди піти або наклали моральне зобов’язання шанувати коріння.
Вимовити «я українець» не штучно (я) не зможу".
Повний текст Дунаса тут:Хто , як, і навіщо стає росіянином, і чі є сьогодні в Росіі такий етнічний народ.
* * *
А ось, вже свіженьке, цьогорічне, - від КДБіста-СБУшника Олега Хавронюка.
Вимовити (не штучно) «я українець», він також не може :
Я родился и жил в Москве - так бывает, хоча й батько й мати українці -народилися та навчалися в Україні.
В московській школі звісно, українську мову я не вивчав... на сьогодні... вдома розмовляємо російською.
Я очень большой патриот Украины, но я имею право говорить на русском!
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/