А вони обіцяють нас любити, якщо ми станемо такими, як вони хочуть.
— Найбільш обговорюване нині питання в суспільстві — про можливість примирення. Думки розходяться полярно — від "мир за будь-яку ціну" до "перемога за будь-яку ціну". Яка ваша думка?
— Я не бачу можливості примирення чи миру. Мир можливий лише тоді, коли є дві сторони, які направду миру прагнуть. Назагал так виглядає, що ми прагнемо миру, що ми не хочемо війни ані з Росією, ані з кимось іншим, але це одностороннє бажання. ...
Правдиве замирення — справа обох сторін. Таке рішення не може бути одностороннім.
— Інша сторона каже, що теж хоче миру, але на певних умовах.
— Отож-бо. Вони обіцяють нас любити, якщо ми станемо такими, як вони хочуть. Це не є правдиве прагнення миру.
Мир мусить бути принциповим: ми хочемо миру, а вже тоді говоримо про умови. А не навпаки — спочатку ставимо умови, а якщо ми їх виконаємо, то тоді вони, може, погодяться.
... Максимально, що можна зробити за таких умов — коли одна сторона проти замирення, — це укласти угоду про припинення бойових дій.
Але не треба називати це миром. Бо то не мир, то сміх....
Мир не є предметом угоди — він є підставою для угоди. Бо мир — це стан. Стан душі. Якщо мир — наше справжнє прагнення, якщо ми вважаємо мир за нормальний стан речей, і обидві сторони на тому згоджуються — тоді мир можливий.
А якщо нас цікавить не мир, а умови, тоді миру не буде, навіть якщо всі умови раптом виявляться задоволеними.
А коли так, усе, на що ми можемо розраховувати, — угоди про ненапад.
Але треба бути свідомими того, що це, по-перше, не є мир, а по-друге, це дуже непевний стан. І ми з вами вже добре про це знаємо.
Ми прокидаємося зранку і питаємо: не стріляли сьогодні? А-а-а, тоді сьогодні ще мир. А назавтра — Бог знає, як воно буде.
Це не є стан миру.
...ця війна. За нею стоять далеко глибші причини, ніж ті, які ми з вами бачимо відразу і які обговорюємо. Глибокі причини, що закорінені в нас, стоять і за самою війною, і так само за нашою реакцією на те, що відбувається. На те, що відбувалося і відбувається в Криму. На те, що відбувається наразі в Донбасі. ...
Це не так, як було, приміром, з Гітлером, — ситуація з Гітлером була далеко яснішою. Те, що робив Гітлер, зараз частково повторюється в діях Росії, і варто було би глибоко застановитися — чому?
Це не є виключно економічне питання чи там геополітичне. Тут відбуваються глибокі духовні процеси.
А ми замало сил витрачаємо на те, аби їх пізнати і лікувати те, що вимагає лікування.
Звідси:
Про нашу війну і про те, як не втратити себе в ній, — ця розмова з патріархом-емеритом Української греко-католицької церкви Любомиром Гузаром.
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/