Важливо пам’ятати, що він говорив про політичну націю, тобто населення певної території, яке безвідносно до своєї етнічної належності бачить себе спільнотою, бажає мати власну державу, вважає себе її громадянами та визнає і дотримується всіх необхідних атрибутів державності (мова, історія, культурний простір тощо).
Рудницький, зокрема, писав, що «національна територія – це головна основа нації, на якій вона живе й розвивається», бо саме перетворення території та населення на єдиний більш-менш одноцільний організм формує державу, яка вже потім може політично, економічно, матеріально й духовно зростати. Для вченого ніколи не було сумнівів стосовно того, що український народ здавна жив, живе нині й житиме, хоч би весь світ, «закривши собі, очі репетував заодно: нема України, нема українців».
Окресливши таким чином територію, що мала величезне значення як для самих українців та їхньої державності, так і для континенту загалом, учений майже 100 років тому передбачливо звернув увагу на те, які небезпеки має Україна і про що їй слід постійно пам’ятати.
Географічних сусідів, зрозуміло, не обирають, а отже, треба навчитися з ними жити. Особливо якщо вони постійно зазіхають на те, що за парканом.
Серед усіх охочих поживитися за рахунок української території Степана Рудницького найбільше непокоїла Росія. Ще на початку ХХ століття він вважав: якщо колишня Російська імперія почне втрачати Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусь, то вона зможе зосередитися на внутрішніх проблемах, зокрема на «скультуризуванні» власного народу, піднесенні його освіти й матеріальної культури.
А ось коли Росія випустить зі своїх пазурів Україну, тоді вона перестане бути імперією.
Уже не вперше українські політики, академічні вчені, громадські діячі й навіть звичайні громадяни беруться за обговорення проблем найбільш адекватної для України форми державного устрою (унітарна чи федеративна?), найбільш вдалого й економічно обґрунтованого районування країни, адекватних назв її регіонів (реанімація старих історичних чи запровадження цілком нових?), нагальності чи передчасності змін наяв ного територіально-адміністративного поділу тощо.
Повністю стаття "Географія – невивчений урок" - ТУТ:
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/