Для підтримки декоративного різнобарв"я ім дозволялося зберігати зовнішні форми національного антуражу, але в суті своїй така людина мала визнавати вищість всього російскомовного.
Як наслідок, сьогодні маємо великий відсоток людей, абсолютно різної етнічної приналежности, котрі зневажливо ставляться до всього свого національого.
Це кожен і сам може підтвердити, згадавши - від скількох своїх знайомих він чув майже дослівно різними людьми повторювану фразу:
-Мнє всьо равно кто чєловєк па національності, лішь бьі он чєловєк бьіл харошій і нє посягал на моє право гаваріть на руском язьікє.
Я, мєжду прочім нікакой нє націоналіст, мої предкі тоже нє русскіє, но насільно навязьівать мне язьік моіх прєдков я нікагда нє пазволю!"
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
