?

Log in

No account? Create an account

06 травня 2018

pic#108509455 министерство предупреждает

Гурт Ша-бля. Братья - Джигурдинцы, брат пошел на брата. (на малороссійском наречіи)

Початково, щось з першої ноти не пішла мені ця пісня, не сприйнялася за чисту монету.
Не пішла штибом свого аранжування і мелодики у котрих ноги ростуть ще з підробок під щось псевдонародне радянських композиторів, з псевдослов'янокозацьких пісень Розенбаума виконаних у стилі клоуна Джигурди.

Але зараз дослухався і до змісту.
І тут виявляється, що автор іде захищати "любу неньку нашу Україну" не від якихось по природі своїй ворогів-чужинців, а від русскіх братьєв.
Те, що русскіє українцям по життю брати, тут сумніву не піддається, ось тільки (напевно їх, падлюка, злий Путін поплутав) вони раптом, невідь з чого, вирішили напасти на своїх братів українців - "брат на брата".
І звісно, що українці проти:

-"І ми проти того, щоб брат ішов на брата.
А якщо з війною тоді начувайтесь,

Нас ніщо не зупинить!"..


А так, що, так завжди браття,... вєлікій русскій народ-баганосєц
(ось тільки царь сьогоднішній у них у котре поганий)
і автор слів і музики, українець Володимир Ейгензеер.



https://youtu.be/hfWkXJN9vC4


Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2988358.html
Коментів: comment count unavailable
pic#108509455 министерство предупреждает

Томат vs помідор, жид vs єврей - котре з цих слів соромицьке?

Йоханан, Ян, Яніс, Айвен, Ованес, Хуан, Жоан, Джовані, Джон, Ганс, Хайнц, Юхан, Жан, Іван, - це все одне і те саме ім'я, тільки різними мовами.
Яке ж з них соромицьке?

Спочатку послухайте казочку-напівправду:
Жили собі в Америці селяни, тутешні, і серед різного іншого вирощували вони рослину з смачними червоненькими і жовтенькими плодами і назвали вони ії томатль (чи томат).
Потім приїхали до них освічені іноземці, і так тим чужинцям ті рослини сподобались, що завезли вони іх собі додому за море.
Перші томати котрі попалися на очі французам були жовтого кольору. Тому, недовго думаючи, назвали іх французи по свому - золоте яблуко= пом-де-ор (між іншим, картоплю французи також перехрестили на земляне яблуко = пом-де-тер).
І стали за морем з того часу називати одну і ту саму рослину двома різними назвами - і томат і помідор.
З часом, хтось з тутейших селюкив американських вибрався до Європи.
Надивився там всяких чудасій цівілізації, нахапався трохи освіти, і повернувшись додому, ну, як Голохвастов, і став вже зневажати хлопську назву томат і казати виключно помідор. Щоб по абразованому, па гарадскому, па модньому.
Пройшло ще якихось з 100 років, і завели Голохвастови з тутейших проміж решти тутейших таку моду, що іх рідне слово томат стало вважатися непристойним. А придумане чужинцями слово помідор, це стало шанобливо і достойно.
Відтоді за томат і морду били, і статтю карного кодексу придумали.

Ви скажете то дурня якась? Не може такого бути?
А но подивімося зараз, що ж відбувалося на території бувшої Російської імперії з самоназвою жидівського народу - жид.

Жили колись в Європі жиди. Самі себе вони назвали אַ איד/а (а-йід), у множині - ідн/(іден) - це від "іудей" (від коліна іудина).
А свою мову, котрою розмовляють ідени, вони назвали ідиш. І це логічно, бо коли сам ти жид, то і мова твоя називається жидіш=ідиш.
Тут треба сказати, що вже тоді існувала і інша, придумана для них не ними назва "іврі" ("ті, що прийшли з за ріки"/Єфрату/), відповідно, і мова якою тоді розмовляли євреї-іврі-гебреї називається гібрит=іврит. Але ця мову у жидів була тільки для молитов і святого письма.
Сучасни жиди в Ізраілі, хоч і розмовляють на івриті, але самі себе євреями не називають, а називають себе "йєхудім" - від того таки корня, що і жид.

Але повернімося до самоназви жидів.
Сусідні народи цю самоназву жидів почали кожен вимовляти на свій лад:
Jew(англ), Iudhach(шотл), Jude(нім), judio (ісп), Juif(фр), juut (ест), juutalainen(фін), jøde (данськ), Giúdach (ісландськ), Ghjudeu (корсиканськ), zsidó (мадьяр), Židov(хр), žydas(лит), Żyd(пол), Žid(чеш, слов, словенськ), Жид(укр,біл, рос).

Запитати - яке з них соромицьке, Це все одно, що запитати :
- Ось імена - Йоханан, Ян, Яніс, Айвен, Ованес, Хуан, Жоан, Джовані, Джон, Ганс, Хайнц, Юхан, Жан, Іван, - це все одне і те саме ім'я, тільки різними мовами.
Яке ж з них соромицьке?

Так воно було, так і є досі там, куда не дотягнулася русская культура.
Так було і в тій анаціональній імперській росіській культурі, докі у 1787 році у місті Шклові імператриця Єкатерина ІІ-га не зустрілася з таким собі Іосифом Цейтліним.

Читати більшеCollapse )

P.S.

Словакія, Братислава, текст на табличці дослівно - :"Музей жидівської культури"

Про це саме, але іншими словами мій, шестирічної давнини пост:
О источнике возникновения в русском языке "заморочек" вокруг слова "Жид"


Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2988569.html
Коментів: comment count unavailable