December 9th, 2017

pic#108509455 министерство предупреждает

Ім'я ката Варшави колонізатора Кавказу приборкувача румунів і угорців Лідерса має зникнути з Одеси

"УВІЧНИМО ПАМ'ЯТЬ КАТІВ?"

Бульварів в Одесі лише чотири (у XIX ст. було більше). Це всесвітньо відомий Приморський. бульвар; оспіваний у пісні про Костю-моряка – Французький; бульвар Мистецтв (донедавна - Комсомольський). І ось четвертий з них, як і до революції, став носити ім’я О.М. Лідерса.
Чим же запам’яталася нащадкам ця людина?

Своє бойове хрещення Олександр Миколайович Лідерс (1790-1874 рр.) отримав у війнах з Наполеоном. Відзначившись на них, молодий офіцер у російсько-турецькій війні 1828 – 1829 рр. вже командував полком. Однак надалі його кар’єра проходила дещо в іншому руслі.

У 1831 році Лідерс зі своїм полком брав участь у придушенні польського національного повстання. Зокрема, штурмував варшавське передмістя Воля і саму польську столицю.
А у 1843 році, вже командуючи піхотним корпусом, протягом кількох років воював з чеченськими повстанцями на території Дагестану.

Collapse )
Жорстокість до поляків викликала обурення навіть у російських офіцерів. Наприклад, військовий телеграфіст Варшави капітан Александров, отримавши від царя телеграму для Лідерса, у якій наказувалося придушити очікувані демонстрації поляків з допомогою холодної зброї, а якщо буде потрібно – то й відкрити вогонь, невмисне змінив її текст. Вийшло, що цар пропонував ставитися до поляків м'яко, діяти переважно переконанням. Під час розбирання Александров заявив Лідерсу, що вирішив пожертвувати своїм життям заради врятування тисяч людей.

У той самий час в частинах російської армії виник таємний «Комітет російських офіцерів у Польщі», який співчував боротьбі польського народу за визволення. Очолив його уродженець Полтавщини Андрій Потебня (брат видатного українського етнографа академіка Олександра Потебні).
Наприкінці квітня 1862 р. офіцери: латиш Арнгольдт, поляк Ростковський, українець Сливицький, росіянин Каплинський, єврей рядовий Щур були заарештовані за підозрою у пропольських настроях. Їхня провина доведена не була, але за вироком суду, який затвердив Лідерс, Арнгольдт, Ростковський, Сливицький були засуджені до смерті, Каплинський – до шести років в'язниці, Щур – до покарання шпіцрутенами (600 ударів) і довічної каторги.
У відповідь на це напередодні розстрілу група офіцерів організувала замах на Лідерса. Вважалося найбільш імовірним, що у нього стріляв сам Андрій Потебня (йому вдалося зникнути і пізніше він загинув, очолюючи загін польських патріотів у бою під Скалою). Генерала було тяжко поранено, але він вижив, а вирок п’яти військовослужбовцям приведено у виконання.
О.М.Лідерса перевели з Варшави, призначили членом держради Росії і возвели у графський титул.

Collapse )

(Гончарук Т. Увічнимо пам'ять катів? // Одеські вісті. – 1996. – 16 липня)


Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2935491.html
Коментів: comment count unavailable