October 24th, 2017

pic#108509455 министерство предупреждает

"Ханська" Україна. Кордони минулого

«Ханська Україна» проти «Новоросії»: що закарбовано в історичній пам’яті?


журнал Український Тиждень
№ 41 (517)
від 12 жовтня
Автор Михайло Якубович




Етнічна історія України не мій голов­­ний науковий інтерес, проте часто доводиться спілкуватися із західними колегами про ситуацію в Україні. Власне, ця ситуація відома багатьом, коли тебе запитують:
«А з якої ви частини України — Сходу чи Заходу?» (якщо ти не з Києва, який десь «посередині»),
немов у нас становище таке, як було свого часу в повоєнній Німеччині, розділеній на ФРН та НДР. Доводиться відповідати, ще й обґрунтовувати неправомірність цього поділу. Але одна річ — щось доносити нашим спів­гро­ма­дянам, із якими перебуваєш в тих самих реаліях, інша — європейцям, які що більше чують нових для себе фактів, то більше сумніваються в їхній правдивості.

Так, від 2014 року пропагандисти Кремля вперто просувають міф про «південний схід України» як окрему територію, де начебто мешкає проросійське населення, яке страждає від гніту «злочинної київської влади». Лише 2016-го, після досягнення умовної (чи примарної?) стабільності на Донбасі, розмови про «Новоросію» дещо втихли. Тим паче що її «перейменували» на «Малоросію». Хоч би якими смішними з історичного погляду ці потуги видавалися, РФ не відмовляється від ідеї тиску на Україну, зокрема й через гуманітарну сферу.

Як відомо, «Новоросійська губернія» із центром у Катеринославі з’явилася внаслідок відокремлення південної частини України від Кримського ханства й Османської імперії в другій половині ХVIII століття.
Уже після ліквідації ханства 1783 року й подальших успішних дій на теренах сучасної Одещини Російська імперія докорінно змінила склад населення регіону: виселялися ногайські племена, мігрували кримські татари, деякі землі фактично залишалися безлюдними, що спричинило потребу в масовій колонізації в ХІХ столітті. У деяких регіонах від попереднього населення залишилися тільки власні назви населених пунктів, річок, озер тощо (особливо на Одещині) й нечисленні архітектурні пам’ятки.
Не так давно я допомагав колегам із Херсонського краєзнавчого музею вичитувати написи на османських і татарських надгробках, зібраних туди чи не зі всього Півдня. Серед них трапляються й могильні плити XVII–XVIII століть, які належали знаним людям (релігійним діячам, купцям, військовим); насправді це якась тисячна частка усього того минулого, яке було знищено, вивезено, розпродано... Така вже природа степу: він, як і пустеля, поглинає історію, особливо ту, на яку вже не зважають живі покоління.

Як досліднику кримськотатарської філософської спадщини, мені доводилося тримати в руках рукописи вихідців із цього регіону, що опинилися в бібліотеках Туреччини, Польщі, Німеччини, США та інших країн. Навіть кілька монументальних архітектурних пам’яток, такі як славнозвісна Аккерманська фортеця, потребує ширшого дослідження й збереження (нещодавно там були відкриті ще й залишки мечеті).
І ось тут ми стикаємося з частиною історичної пам’яті, яка зусиллями завойовників із Півночі була практично знищена, — це так звана Ханська Україна.
Термін, особливо в сучасних реаліях, може чимось нагадувати «радянську Україну» чи «Малоросію», але він мав історичне використання — так називали Collapse )

Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2913829.html
Коментів: comment count unavailable
pic#108509455 министерство предупреждает

Привоз, октябрь, обнять и плакать. (жуткие картины зубожіння українців)

Originally posted by [profile] grimnir74 at Партизаны на Одесском Привозе
Внимание! Голодным людям перед просмотром рекомендуется поесть, язвенникам выпить таблетку, а соблюдающим кашрут - на свой страх и риск.
Ребята, Привоз - это сказка. Там можно так напробоваться, что прощай диета. Кормят все и по-многу.
Не верил, пока сам не увидел. Не весь мы прошли, но наесться хватило. Ну и прикупить конечно.

Фото 1.


Фото 2.


Collapse )



Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2914148.html
Коментів: comment count unavailable