December 13th, 2016

pic#108509455 министерство предупреждает

Жду, когда ансамбль балалаечников ИГИЛ-а, выступит с концертом в освобожденной Пальмире

pic#108509455 министерство предупреждает

Ізраїль будувався не так як УССР - для всіх, навіть для сміття, яке ненавидить саме слово «Україна»

— Я довго міркував над феноменом Ізраїлю, який гідний наслідування. Справа в тому, що ....
... Ізраїль будувався на ідеологічних засадах.
Він не будувався як Радянська Україна — для всіх, де, вибачте мені, було повно сміття, яке ненавиділо навіть слово «Україна».

В Ізраїлі такого не було, тому що вони оголосили своєю місією — захист єврейського народу.
Цю функцію вони виконують до сьогоднішнього дня. Я пригадую як великий державний діяч Ізраїлю, вже покійний Шимон Перес казав мені:
«Ми не ліземо в загальні геополітичні справи, ми тільки там, де порушуються права євреїв».
Після катастрофи Голокосту питання — чому Бог відвернувся від обраного народу, — стало для євреїв великою темою для обговорення і філософії. І вони таки знайшли в собі сили, зокрема ті, хто вижив у Другій світовій війні, хто вижив після Голокосту, боронити свою державу, щоб будувати і утверджувати її.
Ми ж тільки зараз підходимо до цього питання. На фоні Євромайдану і російської агресії ми бачимо, як українці організовуються, як віддають своє життя за Батьківщину. Але сказати, що у нас весь народ такий патріотичний, ми ніяк не можемо. І це наша величезна проблема.
Давайте подивимося на нашу політичну історію, на той панівний продажний клас за рахунок російських газових і нафтових грошей, які їздили в Кремль і повзали на колінах, щоб сподобатися тамтешнім господарям, які обов’язково проходили кастинг в Москві, коли висувалися тут у нас на керівні посади. Це люди, яких елементарно вербували і саджали на гачок російські спецслужби. Зараз же ми переживаємо час народження нації, але це дуже непростий час...

Дехто пише статті, мовляв, невірно порівнювати Україну з Ізраїлем. Таких людей, які хочу принизити подвиг українських військових, не треба слухати.
Ми виходимо на дорогу, якою пішов Ізраїль, тільки у нас шлях набагато болісніший і довший. Ми — українці — формуємо політичну націю, але українську, а не уражену російськими імперськими інтересами. Якщо нам вдасться сформувати таку політичну націю, то ми станемо процвітаючою країною.
...Українці розуміють, що євреям вдалося створити мудру і сильну державу — нам треба вивчати цей досвід. При цьому ми повинні спиратися на національні цінності й відкинути інтернаціональну труху про те, що українці є одним народом з росіянами.
Українці — це окремий народ зі своїми національними інтересами. Ці інтереси близькі, як для росіян, так і для євреїв, які живуть в Україні. І роль оборони та Збройних сил в цьому плані дуже важлива.

Юрій ЩЕРБАК,
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Iзраїлі (1992—1994 рр.), публіцист
pic#108509455 министерство предупреждает

Гипотеза о словенах, как колонизаторах Мерянской земли является безосновательной.

Самое интересное для меня в нашей археологии последних двадцати лет - переход от схемы, когда ученые лишь иллюстрировали почти умозрительные выводы, полученные романтичными кабинетными классиками XIX - сер. XX вв. к собственно науке. Так, к примеру, мнение о "повсеместном распространении курганов в Ростово-Суздальской земле" и представление о курганах как об "обязательных атрибутах древнерусского сельского ландшафта" было аксиомой, и лишь специалистам масштаба Николая Андреевича Макарова ( дир. института археологии РАН) сейчас удается выявить слабость оснований этих взглядов.

Мнение сложилось после массовых археологических раскопок графа А.С. Уварова в середине XIX века, когда во Владимирской и Ярославской губерниях было исследовано около 7500 курганов. В дальнейшем материалы владимирских курганов привлекались при решении вопросов о появлении славян в Волго-Клязьминском междуречье и их взаимодействии с субстратным финским населением - мерей (так как мерянские украшения в этих курганах были достаточно многочисленны). Возникла гипотеза о массовой колонизации региона славянами из Новгорода в IX-X вв. (а то и раньше), господствовавшая почти весь ХХ в.



Первые проблемы для этой идеи возникают в 1980-х гг., когда исследования В.А. Лапшина показали: самые первые и очень немногочисленные следы славян появляются лишь со второй четверти X в., а уверенно говорить о появлении в регионе славянского населения можно лишь в XI в.
Одновременно выясняется, что курганы с сожжениями - т.е. курганы раннего периода (IX - перв. пол. Х вв.) в могильнике Тимерево содержат материалы скандинавского и финского (прибалтийского и поволжского) происхождения, но говорить о "славянском комплексе" в них трудно. А это - уникальный памятник для региона, других ранних курганов тут нет.

Тогда же появились работы Е.А. Рябинина, показывающие отсутствие в Ярославском и Костромском Поволжье следов новгородских словен - сопок, ромбощитковых височных колец, каменных обкладок курганов. Гипотеза XIX века о словенах как колонизаторах региона в итоге отметается как безосновательная.

В 2000-х гг. в рамках исследования Суздальского Ополья к материалам раскопок Уварова вновь обращается Н.А. Макаров. К этому времени группой под его руководством уже была проделана работа по картографированию селищ конца I – начала II тыс. н.э. в регионе.
Выясняется поразительная вещь: поселений оказалось в 5 раз больше, чем могильников, а для более раннего периода – в 9 раз больше.

Collapse )

Таким образом, поражавшая Елпидифора Барсова в 1902 г. "гигантская мощь самого подвига колонизации Ростовской земли, совершавшейся в течение веков Славянским племенем с поглощающим напряжением физических сил", поражала его не зря, оказавшись, судя по всему, историографической фантазией.

Аким Трефилов