December 12th, 2015

pic#108509455 министерство предупреждает

Рукопись, найденная в солидоле. осторожно, ненорматив.

Originally posted by glserg at Рукопись, найденная в солидоле. осторожно, ненорматив.
Специалисты в ступоре — на раскопках одного древнего гаражища, в плотно запечатанной жестяной амфоре с солидолом, обнаружена рукопись с великим сакральным текстом, который считался утерянным. Речь идет о первых списках так называемого «УАЗДао» — священной книге древних автомехаников. Она была до сих пор известна только по кратчайшим отрывкам, сохранившемся в изустной традиции.

Рукопись написана на архаичном протоязыке автомехаников, и потому некоторые термины и идиоматические выражения в тексте остались непереведенными. Это, как правило, те священные, исполненные тайной магической силы заклинания, которые до сих пор, без понимания утерянного смысла, передаются из уст в в уста среди потомков тех, первых автомехаников. Обычно их произносят, ударив себе молотком по пальцу…

Рукопись выполнена в традиционной технологии — гвоздём по дерматину, и расшифровка ее еще продолжается.

УАЗДао: Коан 1. Инструментальный.

1.Да пребудут с тобой вечные Болгарка, Сварка и Свалка, ибо путь их — и есть путь УАЗДао.

2.И Монтировка с Кувалдой, предвестники их.

3.И Зубилом не пренебрегай отнюдь.

[Spoiler (click to open)]

4.Экономящий же на инструменте подобен выбившему себе зубы, чтобы не тратиться на зубную пасту.

5.Всякого ключа имей по две штуки, а ключей на 12 и 14 по три, ибо прыгать из ямы и обратно за каждой ничтожной железякой недостойно следующего путем УАЗДао.

6.Всякий инструмент рано или поздно будет проёбан. Не противься этому и не горюй об утраченном — в Мире Проёбанных Вещей ему будет лучше, ты же получишь повод поклониться Великому Авторынку.

7.Однако же не усугубляй проёбанного, передавая инструмент в руки Не Следующего Путем — ибо проебёт. Паки же не давай инструмент тому, кто Путем следует — бо Спиздит. Ибо сказано: «Не доверяйте дятлу барабан!»

8.Взыскующего же инструмента твоего, смело Шли В Жопу, пусть он даже и сосед твой во гаражах. Но в последнем случае — шли вежливо, как бы извиняясь. Но решительно. Ибо сказано: «Свой надо иметь!»

9.И ручной насос для колеса пригоден, но Истинный Мастер Пути не пренебрежет компрессором, ибо сказано: «Труд сделал из обезьяны уставшую обезьяну…»

10.Да пребудет борьба Хаоса с Порядком в твоем инструментальном ящике вечной. Ибо таково свойство инструмента — не пребывать в покое, по размерам разложенному, но валяться промасленной грудой вперемешку. В постыдной праздности заподозрю всякого, чей инструмент чист и разложен по порядку. Не следует он путем УАЗДао.

11.Узрев на прилавке Приблуду Полезную, не усомнись в сердце своем — и купи. Ибо всяко лучше иметь Приблуду, нежели не иметь ее. Однако же, если скудны финансы твои, то не давай жажде обладания терзать тебя долго, но вспомни о том, что до сих пор обходился ты без этой Приблуды, а значит — перебьёшься и впредь. Ибо сказано: «Забей, и рожковым открутишь!».

12.Будь скромен и начинай с малого — лишь то, что не пошло с ключа следует Стронуть Зубилом, лишь то, что не стронулось с зубила, следует Нагреть Газом, лишь нагретое газом следует Ёбнуть Кувалдой, и лишь затем переходи к Болгарке, ибо не следует тревожить столь великое малым.

13.Болгарка подобна кунг-фу — настоящий мастер без веского повода не использует.

14.Не пренебрегай в гордыне своей рожковым ключом, от того, что есть торцевой. Ибо путь УАЗДао — есть путь простоты. И что ты будешь делать, проебав торцевой?

15.Да пребудет Верстак твой, святилище Гаража твоего, в дивном Рабочем Беспорядке, где каждая гаечка, каждый болтик и каждый кусочек Ржавого Говна сами находят свое место во Вселенной. Ибо следующий путем УАЗДао не волнуется о всякой ерунде, но позволяет свершаться естественному ходу вещей.

16.И лишь когда найти искомое в Гараже Твоем становится сложнее, нежели купить новое — следует Разобрать Все Это Говно. Решившись на это, будь готов к Неожиданным Находкам и Большим Потерям — ибо то, что СОВЕРШЕННО ТОЧНО ТУТ ЛЕЖАЛО, окажется ушедшим в Мир Проёбанных Вещей, но то, что числилось проёбанным и было заменено новым, обнаружится в изобилии. Такова природа вещей, ибо сказано: «Да и хуй с ним!». И пусть будет рука твоя тверда на пути к помойке.

17.Не пренебрегай малым ради большого, ибо сказано: «Нельзя ключом на 12 открутить болт на 22, но верно и обратное…»

18.Попавши на Авторынок, да не выйдешь с него с деньгами в кармане — ибо на пути УАЗДао нет ненужного, а есть лишь то, что Авось Пригодится.

19.Хочешь узнать, что сломается в дальней дороге? Вспомни, какой из инструментов не взял ты с собой…

20.Не жалей места под инструмент в багажнике своем. Лучше водки меньше возьми.

21.Не пренебрегай штангелем, микрометром и щупами, но помни, что лишь верный «на глаз» всегда с тобой, а точность «ну, что-то вроде» обычно вполне достаточна. Ибо сказано: «Семь раз померь — длиннее не станет…»

22.Компрессор и краскопульт полезны, но Истинный Мастер Пути и кисточкой не заебется покрасить.

23.Только проебавший ключ на 7 истинно понимает, как много в УАЗе мелких гаечек…

24.Рожковому ключу доступно многое, но накидной сильнее его. Силен накидной, но торцевой всяко круче. Крут торцевой, но ударный пневмогайковерт превосходит его в могуществе своем. Могуч пневмогайковерт, но головка-с-трубой и черта свернет. Однако всегда помни — рожковым ключом ты подлезешь там, где и головка-с-трубой хрен развернется.

25.И лишь Болгарке подвластно всё…

P.S. Подрезал на просторах интернета.





УАЗДао: Коан 2. Ремонтный

1. Лишних запчастей не бывает.

2. Всякую гаечку открутивши — отмой ее, почисть, проверь резьбу и в сохрани в надлежащей коробочке. Буде же грани ее срезаны или резьба проебана — выбрось с сожалением, но решительно. Ибо сказано: «Говна не жалко!»

3. И болтики тож.

4. Невозможно возить с собой все запчасти, но следует стремиться к этому. Ибо сказано: «Лучше водить в багажнике запчасть и не нуждаться в оной, нежели не возить и нуждаться».

5. Почти всякую шпильку можно на время заменить болтиком, но следует помнить о бренности временного.

6. Герметик придуман во благо, но Истинный Мастер Пути знает: «Хорошая прокладка сама себя держит!»

7. Если гайка твоя не идет по резьбе болта твоего, то не спеши взяться за Трубу. Включи сначала мозги твои и задумайся — а та ли гайка? С той ли резьбою?

8. Закручивая гайку свою, отнюдь не пренебреги шайбой и гровером, ибо сказано: «Отвалится ж нахер!»

9. Не бойся открутить лишнего, ибо даже ошибившись — познаешь новое. Ну, или хотя бы еще раз смажешь. Кто знает — вдруг именно в этом узле притаились извечные враги — Износ и Ржавчина?

10. Сомневаешься — переделай! Дважды и трижды открути, подпили, смажь, затяни, покрась и поменяй прокладку. Ибо совершенство недостижимо, но стремиться к нему следует.

11. Истинный Мастер Пути за слова «и так сойдет» может и уебать.

12. Сначала зачисть Щеткой, потом отмочи Керосином, потом дерни «на затяг», и только потом откручивай. Но и отломивши не переживай, ибо сказано: «Имей запасную!»

13. Не спеши использовать Инструмент свой прежде Головы своей, дабы не смотреть с ужасом на дело рук своих. Ибо иной и за Болгарку схватится не подумавши, да так, что и Сварка не поможет…

14. Следующий Путем всегда ждет пиздеца. Но лишь Истинный Мастер Пути к нему всегда готов — свеж диск Болгарки его, и полон баллон Сварки его.

15. Чти Догмат, но включай и Голову. Ибо не всякий провод, обозначенный на схеме «черным» воистину черен, и не всякий «белый» на самом деле бел. Помни — неисповедимы пути Конвейера, и Руководство По Ремонту следует уважать, но понимать метафорически.

16. К советам других Мастеров относись внимательно, но не принимай с безоглядностью. Ибо и лучшие из чужих решений остаются чужими. Следующие путем УАЗДао, едут в одну сторону, но каждый в своей колее. Будь готов принять трос помощи, но надейся только на свой мотор.

17. Сделанное правильно — красиво. Если сделанное тебе не нравится — то и работать оно будет хреново. Перевари, пересверли, выпили заново, поставь новую — ну, или хотя бы покрась. В крайнем случае, возьми кувалду потяжелее и размахнись получше, ибо сказано: «Красота — это великая сила! А значит, равна немалой массе, умноженной на неслабое ускорение…»

18. Однако же в поиске совершенства не напрягись чрезмерно — надорвешься и впадешь в уныние. Ибо сказано: «Если Красота спасет мир, то Похуизм — нервы…»

19. Не пытайся сделать все сразу. Помни — всякий узел должен быть сделан идеально, но не всякий — именно сейчас.

20. Не бойся Сложного, ибо каждое Сложное состоит из множества Простых. Если не пугает тебя откручивание Гайки Колесной, то отчего пугает Коробка Передач? Крути Гайку за Гайкой, и сам удивишься потом, как было просто все. Ибо сказано: «Нет простого и сложного, нужно лишь придрочиться…»

21. Не бойся делать того, что не умеешь. Помни, Ковчег был построен любителем, а Титаник — профессионалами…

22. Путь УАЗДао — путь вечной готовности к ремонту, но не забывай, что УАЗ должен еще и ездить!

Автор: Павел Иевлев ©
pic#108509455 министерство предупреждает

ПОНАД ПІВТОРИ ТИСЯЧІ СЛІВ НА ОДНУ БУКВУ! ОТАКА ВОНА, НАША РІДНА УКРАЇНСЬКА МОВА!

Originally posted by sergo_13 at ПОНАД ПІВТОРИ ТИСЯЧІ СЛІВ НА ОДНУ БУКВУ! ОТАКА ВОНА, НАША РІДНА УКРАЇНСЬКА МОВА!
Замальовка "ЗАЙДАМ - ЗАСЬ!"
Зайнявся, забагровів захід. Злегка завівав західний зефір. Зверху – золотозоряний звід. Зоріло: з’являлися зорі-зернини, замріяно зиркали. Здвиження. Заховалися змії: земля здвигнулася. Задумливі зелені зорі застигали. Звичні, знайомі зірки звірокола зникали, змінювалися, знову з’являлися. Зорепадило. Звіздохватки знімали зірки. Згодом зорі здійнялися, згасаючи. Зверху зайнялося, заясніло, запалало. Загорялася заграва. Земля збирає зорі.
Зоремир зупинився, зогледівши зверху знак змієвидного звіра, заплющився… Залізо зачали з землі. Залізо – зброя. Золотавий захід заспокоював... Зненацька зойкнула зигзиця. Здалеку занюхав, зачув знайомі запахи. З зеленого затінку з’являлися знані земляки. Зміряв зором: засмаглі, зросту здоровецького, загадкові, здатні з’явитися з землі. Запоріжці заграли збір, згодом зібралися. Зрадів: застав знайомих! Зобачивши зворушливе Зоремирове замішання, знатні запоріжці запитально зиркали.
– Здоров’я зичу!
– Здоровий зноси – знову зароби! – зичили Зорикові, зобачивши зелену з… Знічев’я заскочений запитами, Зоремир знітився.
Зверталися з запитаннями, згадували звичаї... Згадувалися змаги запоріжців з загарбниками… Захоплення звично змушували задумуватися. Зімкнувши зіниці, Зоремир замріявся, захопився, зважував. Зупинився, замислений, зринулими здоров’ягами-запоріжцями заворожений. Зобачене змішалося з запахом землі, зі злетом зірок.
...Здійнялася зграя. Здригнувся: зайвина збадьорила Зоремира. Захотілося здійнятися зі зграєю, злетіти зигзицею, знайти земляків, загублене, забуте. Зненацька задума зникла. Збентежений, зором збагнув: здається, знову заволоділа згадка… Зворушене зримо зринуло закрученими знаками запитання. Зображення зустрічі з запоріжцями зникали. Зітхнулося. Зумів зосередитись: зумовили загадкові зів’ялі зачаєні звуки зусібіч, злецько запахло залежаністю, задавненістю зловісної злуки... З-з-замлоїло, з-з-затерпло, з-з-занило зсередини, зайшли зашпори!..
Знюхалися з зайдами, зауважив зірко Зоремир. Зопалу зраділи. Зреклися заповітів, забули. Заплющили зіниці, заколисалися... Здавна звідусюдні загарбники зиркали зизем, замишляючи зле. Зобачивши зиск, з’явилися зизуваті зайди-замýрзи: зарослі, засмальцьовані, забиті, зате зубаті, зверхні, злостиві, загребущі. Заздро зазіхаючи, заглядали, здибленим звіром зиркали з закордоння, згодом, занадившись, загостювали, зазимували, заселилися – запанували, зазолотилися, зажиріли. Злізлися звідусіль зайди з загребущими замашками. Зайшлі, зачаївшись, зразу замислили зле. Завидки, зазіхання, зговір загарбників заманили, заарканили, забалакали, затуманили зір. Забрали Законник, зіпсували завидні, заможні землі. Занедбали, занапастили, заселили забіяками, завойовниками, заброхами-завидами. Зайди заборонили, знищили звичних Заграїв, Зваричів, Заславів, Звениславів, Звонимирів, Зв’яг, Злотанчиків, Збиславів, Злотоданів, Зореглядів, Здравків, Зоремирів, Зварів, Златоустів, Зореславів, Зорянчиків... Звабивши, збавили Забав, Збиславок, Золотунь, Зоринок, Златославок, Звениславок, Звонимир, Зореславок, Зірок, Златунь, Зорянок… Заполонили землі заморськими Захаріями, Занями, Зенонами, Зиновіями, Зосимами, Зоями, Зофіями, Зінаїдами...

Злагоду, затишок змінили зневірою. Запровадили застілля, зрівнялівку, згодом – здорóжування, зверхність задля збирачів. Звісно, заперечували значимість запоріжців. Зросійщене, заполітизоване забродами Запоріжжя задихається! Звичаєвий закон зобов’язував. Зараз зникає звичне звичаєве зерно. Зникає значення Запоріжжя! Забракували, заплутали заповітні закони, змарнували звичаї, земства, забур’янили землі, завели заморські звичаї-завáди, завізні. Заборонили Зільник-Зеленосвяття. Значно заперечили, знівечили заслуги. Заборонили заперечення, запровадили замовчування злободенного. Запозичення згубили звичні, заповітні закони. Згубно запанували занесені звички. Зубаті зажери-загарбники запекло заповзялися – знищили, зухвало захопивши заповітні знамена, зайнявши землі, зáмки, займанки, землякам зоставили землянки зі зрубів, замчища, закамарки, зáкутні, зазубні, зализні, затилля, зрештою – згарища. Запанщизнували землі. Залиґали, закріпачили, зробили заручниками, зáкупами, злидарями, закаблучниками. Замотузили, затягнули зашморги, залили згубним зіллям – зеленим змієм. Заспокійливий збір – бомбування! Захмелили, захомутали, зацькували. Занесли заразу, запропастили!..

Затьмарило зір. Зло збороло, засмоктало. Затримують зловісні, злощасні забобони – засіб змусу… Зрадили задерикуваті зайди. Забрехавшись, злобствують. Заповітне, з зусиллями здобуте – знецінено.
Зоремирові защеміло… Здійняв зверху зірку зором: закортіло зірвати… Замислився… Зів’яла, згасла зірка загадкова. Зусилля зумовили зосередитись. Зродилося закономірне запитання: зáщо? Заворожено? Зурочено? Зовсім! Залишається загадкою. Запечалля за запечаллям. Запитання за запитанням... Зажурено зітхнув. Знадобилася здатність запам’ятовувати. Зоремир зазвичай завше застосовував знання зі зводом законів запорізьких. Змалку злетіла, здійнявшись, зоря-зоряниця Зоремирова, змалечку захоплювався зух запорогіаною, здорово заздрив запоріжцям. Зáраз…
Задушені з зачаття, змирилися заледенілі земляки. Запродалися. Здалися... Змусили здати зброю. Зброя завжди здасться! Здуру здали зброю за… за так, задарма. Захланний зброд злізся звідусіль. Злостиві загарбники зловчилися здаватися зовні зрідненими. Змішалися земляки-запроданці з зайдами. Забракло згуртованости. Запропащі зрадники здали земляків. Запаморочилося. Згодом заслухалися, заворожені. Задовільняли забаганки, заблукали, застрягли, зневірилися – заневолені, здалися, заспокоїлися, збайдужіли, запряглися, заскніли, заплазували. Запанувало загрозливе застійне затишшя.

Заки здогадалися – заарканено. Зціпивши зуби, звиклися, згорбилися, загорбатіли, загорювали, заржавіли. Звікували заробітчанами. Зосібна зганьбилися зрадою здеморалізованих, запродалися, захиріли. Заблуклі, здеорієнтовані, зовсім знікчемніли, зненавиділися. Зробилися зведенятами, загризлися, зганяючи злість. Завсіди, завше звикли зникати. Зухвало знущаючись, злодії затято забирали заповітне, збавили звичаї, знищили зільників. Забагато збігів! Зникло звичне: знання, звичаї, звання, заполоч, звіроколо... Забери зайве, злидото! Зловтішно збиткуючись, згубили задатки, здібності земляків. Звірина зробила земляків здобиччю. Зумисне заселення земель зайдами, залякування заронили зерно заздрощів, зневіру, замкнутість. «Заздрість здоров’я з’їсть», – здавна зауважували знахарі. Здирства, злостивість звели, згубили. Знахабнівши, зовсім заморили земляків. Завихріла, завирувала зненависть. Злиденність, зневаження засмучують. Заборонено знати, змагатися, зосереджуватись…

Засліплені злістю, загребущі зарізяки-забрόди знищили зелені зони, заповідники зробили звалищами, заполонили західні землі, запорізькі. Затуркали, заполячили, замосковили. Займанці заволоділи звабливою землею, зробили заповітну земельку забавою, залюднили засланцями. Знесилена земля знемагає. Забруднені землі зробили зонами забуття, «забутим Заходом». Заради збагачення, зручностей знехтували загальним. Замість звірити – звірилися, замість змагів – зашморги, замість запалу – збайдужіння. Запанував застій. Зацьковані, залежні! Знову залежні!
Захворіли землі, занедужали, запліснявіли. Злаки, заражені зонόю, змаліли, знецінилися, звелися. Задихáються захоплені загарбниками землі. Зголоднілі, зухвалі заброди заманили, заговорили зуби, зміюкою заповзли, здушили, загнуздали. Захопники, захомутавши, загордували. Зманіжені зрадники, захребетники – заодно! Значить – западня! Занепали, звиродніли. Захід здавна знемагає, згодом Запоріжжя зчистили звідусюдні зайди. Землю захаращено, зроблено забавою, згодом – звалищем, засіяно завізними звичаями, занесено збоченість. Забруднені землі зробили зонами забуття. Заборонили збиральництво, заготівлю, збут. Завезені заброди заразили, запоганили, занапастили, знищили здоров’я земель, заодно зросіянізували, захопивши Зазбруччя, Запороги, Забужжя. Зухів, звитяжців знищували, злочини засипали землею. Забагацько зайди завдали зла, збитків, зруйнувань! Здирники знищили зимівники запоріжців. Зухів зі зв’язаними ззаду зап’ястями замордували: занадто знали. Засіли, заразом заражуючи, закацаплюючи землі. Заблуди забруднили земляків змовами-зрадами, зробили забудьками.
Зиск – зручний засіб. Злі заздрощі зайд захопили, знищили Запоріжжя. Заварилося зло, залякало, зовсім запанувало. Заброди завідомо знали: загроза зникнення зазвичай зумовлює забуття. Зиновій загетьманувався, здався, знюхавшись з завойовниками, звів Запоріжжя зовсім. Змова зі звірами, зловісна злука зблизила занепад. Забагато заплачено за загарбницьке заміжжя! Зазнали затирухи, замішки, заколоту, затірки, здохлятини… Згодом – здихень. Здавалося, завойоване запопадливі запроданці здали з захопленням, забувши злодіяння злочинців, заправили, зажадали здобуте. Змаги зі збільшовиченими загонами знесилили. Забути зло, заподіяне загарбниками? Здатися – значить згинути, зникнути. Забуття заповітів – зрада! Задосить! Залишилося зламати заборони, знищити залізну завісу. Зуміймо збагнути: зло забуття – загрозливе, згубне, зрівнюване з загибеллю!

...Золоту землю зробили звироднілою! Знепліднені землі знелюдніли. Задушили зловісні заколоти, збройні зачіпні заворушення, здушили заколотників зашморгами, засланнями, заґратували, заховали залізними завісами, заснували заволоками, запроторивши, закували, зчиняли звірства. Заподіяли задаваки зло злюще. Загребли збіжжя, заволоділи заводами, зáмками, затόками, зруйнувавши, зрівняли з землею. Захищаючи, згинули зухи. Зайди захоронювали закатованих зненацька, залпом. Здирники залишили замість злаків зелений зільник, замішаний з зеленню. Закабаливши, заодно занесли зубожіння, злидні, знищення, заґребестали заощадження. Загарбали зовсім! Зло, заподіяне зайдами, зрівнюване з землетрусами. Зведені зносини завжди згубні. Знавіснілі заброди знищили захалявні зарисовки, знать, знаних знахарів, знаменитих земляків, запоріжців, запровадили заборонені зони. Завелося-запанувало злопам’ятство, зверхність, злоба, злість, зарозумілість, злорадство. Заборони зовсім змусили замовкнути, заговорити загальнозрозумілою. Замкнені знадвору… Зрештою загострені зносини зі злочинцями зелό збіднили знедолену землю. Знову залежні. Завше залежні! Змовчати? Заперечувати? Знищити?!.
Заки зійде зоря – знудишся... Зненацька зверху зблиснула зірниця. Зоремир зачепився зором за зірку, знову зиркнув, зосередився: знак здався значеннєвим. Знакове знамення! Згинь, зимо заразна!
Зачекай, золота землице! Зродиш завітну зілúну – знайдемо знáдіб’я, зцілимося! Заполовіють злаки. Завесніє – зареве Запоріжжя, збереться з зусиллями, зупинить засилля. Зберуться завзятці, заспівувачі, заснуємо заново згуртування земляків. Зійде зоря-зоряниця! Засяє знову! Зникнуть зрештою заборони, забудуться... Зазнали збиткувань, зла, збитків, заснули, зате збудимося! Зазирнемо за завтра. Зродяться зв’язки з зарубіжжям! Знайдуться зичливі захисники. Західні землі з запорізькими з’єднаються! Збудеться заповітне! Здійсниться! Заповзято зберемо залоги, здобудемо знову. Запанує злагода. Земле згорьована, зажди! Зоремо, засіємо зерном, закосичимо. Завруниться, забуяє зелό. Збунтовані, збуджені, збурені, збудемося зайд. Звершимо заповітну забудову! Зникнуть загрози-завади! Знавці запорогіани згуртуються. Зримо: збереться знову земляцтво! Зродяться заповітні засади, заживо захоронені! Змінимося, зміцнимося! Загоїмо, заклечаємо зранені землі, змережимо, заквітчаємо зелом-зáполоччю, заспіваємо заздравиці! Зберуть згуки-заклички зірниченьок. Запанує затишок, згараздиться. Заповнимо заєва заповітним, зродимо заповідники! Запорука – згуртованість. З задумів, заповідей зродимо здобутки, здійснимо задумане. Здатися – значить згинути, зникнути. Згуртовано заявімо: забродам – заськи! Зоставайтеся здорові за заграниччям! Занадто, зело зазнали злуки з зайдами!

Заступнице земна! Змети злочинні задуми злостивців! Заступися за злиденних, зім’ятих, зломлених, знесилених, зверни зверхніх, зобач злеглих, замордованих, зроди забутих, захисти, зведи, звелич!
Запоріжці! Зрозуміймо: забаритися – загибель. Збережімо здоров’я землі! Знаю: зможемо зараяти! Зосібна? Згуртовано, злагоджено зобов’яжемося зродити заповітне. Загарцьовані – загартовані. Заквітчаєшся, землице! Зберемося, зборемося зі злом засилля, знайдемо заступництво. Зродимо звитягу, знайдемо змогу, зборимо зломізерні злидні! Зірвемо замкú – змову замовчування! Заповітна зброя задля захисту здатна, зуміє захистити землицю, знищити зло, занесене загарбницькою зграєю. Завесніє, заяріє знову знедолена земля запорізька, заспіває західноукраїнська, закарпатська. Збудеться зворушлива злука! Захід – здорове зерно! Звернемо земляків з Закерзоння, знедолених заробітчан з закордоння, з заслання, звідусіль – запоріжців... Заблагословиться! Зцілимо захоплені землі. Збудиться Звенигород, Зіньків, Звенигородка, Знам’янка… Затаєне збурення збудить запал-завзяття, зродить звичаї, заклинання, замовляння, заклики заповітного з’єднання: забуте зродити, задумане здійснити, загнане загарбниками зволити, злагоджено згуртуватися! Зріють задуми. Здійснимо запевнення: знищимо зарáзу забуття! Знищмо зáраз!

Заспівувачі – здебільшого з західних земель. Знаймо загальнолюдську залежність: залежність землі. Землею звертаємося: здіймімо знамена! Зродімо завдання, зокрема: здобуте закріпити, зміцнити, законно забезпечити зростання, зміцнення земель. Зневірі – заськи! Завадьмо засиллю! Забудьмо закон: злом за зло. Засудімо земними – запорізькими! – законами заподіяні зайдами злодіяння! Завадимо забуттю, зродимо знаттєлюбність, знавецтво – заклади знань. Залишилися здобуті завоювання – закільчиться зерня. Заповіт – залишатися зі зброєю! Згинуть злостивці! Зродимо Зеленосвяття, Зілота... Зі зворушенням згадуємо завжди знаних Залеських, Заславських, Зизаніїв, Золотаренка, Заклинського, Завадського, Заньковецьку, Зарембу, Забілих, Загребельного, Земляка, Зерова, Зощенка, Затовканюка, Зілинського, Зозуляка, Заливаху, Зінкевича... Зродимо землі звитяжців: Запороги, Зашків, Звенигород! Звернемо з застінок-запасників, золотом запишемо знатних земляків, знаних зодчих, знахарів, зільників-зелейників, зцілителів, звіздарів, злотників, законознавців, знаменитостей, звеличимо зверхників, зухів, звитяжців – заслужених, загнаних, засибірених, загиблих, зацькованих, забутих. Закінчиться зловісне змосковщення! Зазоріє знову! Заради завтрашнього – зарадимо!
Зайдам – зась!!!

(© Любов Сердунич). Усі права застережені, твір охороняється Законом України «Про авторське право і суміжні права». (© Copyright: Любов Сердунич, 2008). Усі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”.
pic#108509455 министерство предупреждает

Поп-толоконный лоб проповедует бандитскую мораль

Когда в детстве я жил в Грузии, то мне передавали пьяный разговор знакомого мне отца знакомого мне тогдашнего бандита:
-Мой сын такой, что если на него кто заругаются на маму, он в эта секунда вазмёт нож, и в живот эта сволочь сразу попадаит... такой он горячий и такой справедливость любит.
Тогда его сын был старше меня.
Сейчас я старше его, потому что его зарезал уже внук родного дедушки и сын справедливого сына за то, что папа несправедливо не дал ему денег на наркоту.

С тех пор давно я не слышал аналогичных искренних проповедей о аналогичных методах решения моральных проблем.
И так бы наверно и не услышал, если бы не Ютуб, и не -
митрофорный протоиерей,
председатель Синодального Отдела РПЦ по взаимодействию с Вооруженными Силами и правоохранительными учреждениями (2011—2013),
Проректор Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета,
декан факультета Православной культуры Военной академии Ракетных войск стратегического назначения имени Петра Великого,
сопредседатель Церковно-общественного совета РПЦ по биомедицинской этике Московской патриархии,
председатель комиссии Московской патриархии по реализации предметов религиозного содержания в Московском метрополитене,
основатель и лидер проекта-движения «Отдельный дивизион»,
настоятель храма святителя Митрофана Воронежского на Хуторской и ещё семи церквей в Москве и Московской области
Дмитрий Николаевич Смирнов.

Наслаждайтесь. И формой и содержанием:

https://www.youtube.com/watch?v=g9F2MakjvGo


Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
pic#108509455 министерство предупреждает

Русский блатняк-шансон. Истоки:

Напоминаю, что и позже, в 20м веке, в тюрьмах СССР сидели воры и бандиты абсолютно всех национальностей СССР, но воровской блатняк-шансон сочинился только на русском языке.
Есть что-то такое именно в русской культуре уникальное, что среди всех культур народов СССР, только её почва оказалась живительной именно для этого вида творчества. Как и для русских матерных частушек.



Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
pic#108509455 министерство предупреждает

Треух турецкий. То, что вы хотели узнать об "исконно русской" финской шапке-ушанке :)

Originally posted by rusistka at То, что вы хотели узнать об "исконно русской" шапке-ушанке, но забыли спросить
По наводке Олег Сакович



Турецкие меховые шапки от АО «Финская фабрика головных уборов» (Suomen Lakkitehdas Oy) г. Виипури.

pic#108509455 министерство предупреждает

Оригинальный свадебный подарок был преподнесен в Луганске казаку Дрёмову

11 грудня Павло Дремов одружився, а сьогодні був убитий після весільних урочистостей в ресторані "Ніка".
По дорозі з міста Стаханова в Первомайськ його машину підірвали.



За словами Олександра Бриганця, Дрьомова ліквідували спецслужби РФ.
Водночас, за словами громадського активіста Дмитра Снєгирьова, лідера «казацького» бандформування знищили за наказом ватажка «ЛНР» І. Плотницького, «оскільки Дрьомов був в епіцентрі скандальних заяв про корупційні діяння Плотницькото та його оточення: про розкрадання гуманітарної допомоги, незаконну торгівлю вугіллям, розкрадання грошей з РФ».

Як відомо, один із ватажків бойовиків Дрьомовна прізвисько "Батя" тривалий час був неформальним главою Стаханова, який бойовики захопили навесні 2014 року. В інтерв'ю Дрьомов зізнавався, що на Донбасі присутні російські військові.



Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
pic#108509455 министерство предупреждает

Что мешает одесской власти утвердить настоящую дату основания города. Пятая колонна сопротивляется:

В Одессе уже не первый год продолжается тяжба общественников и историков с нежеланием властей официально признать датой основания города 1415 год. Казалось бы, любой город гордился бы богатством истории, но Одессу упорно делают исключением из этого правила.

Не так давно историки Национального университета имени Мечникова после тяжелой проведенной научной работы доказали, что первой датой упоминания города на месте нынешней Одессы является 1415 год. Качибей-Хаджибей никогда не прерывал своей истории, а значит, дата первого упоминания города должна официально считаться датой основания. К сожалению, этого нельзя сказать о греческих поселениях, существовавших на месте Одессы с античных времен. После ухода греков территория Одессы пустовала около тысячи лет.

Фактор Екатерины

Многие местные консерваторы, а уж тем более поклонники выдуманного на заре 20 века мифа о российском происхождении Одессы предпочитают из кожи вон вылезти, чтобы доказать то, что Одесса основана в чистом поле, а Хаджибей с Кочубеем - это выдумки турецких и литовских историков соответственно. Ну, если и не выдумки, то все равно, Одесса не имеет преемственности с этими поселениями и основана она была рескриптом российской императрицы именно 221 год назад.

Как ни странно, даже без трудов одесских историков, данный миф разбивается о «глыбу» российской императорской науки — Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, подготовленный и выпущенный в 1880-1907 году. В разделе об Одессе сказано дословно следующее:

Collapse )Фактор Новороссии

Collapse )

Аргументы сторон

Collapse )
P.S.
Не только Брокгауз и Ефрон, но и Большая Советская Энциклопедия (БСЭ) говорит о Одессе так:

"ОДЕССА (ЦЕНТР ОДЕССКОЙ ОБЛ.)
город, центр Одесской области УССР.
О. основана на месте татарского поселения Качибей, первое упоминание о котором относится к 1415...
По Ясскому мирному договору 1791 Хаджибей вошёл в состав России. В августе 1794 в Хаджибее по проекту инженеров Ф. Деволлана под руководством А. В. Суворова и Дерибаса (см. Рибас И.) начала создаваться морская гавань.
В 1795 Хаджибей переименован в Одессу"....


ПЕРЕИМЕНОВАН, но не ОСНОВАН : http://slovar.cc/enc/bse/2024510.html

* * *
Автор упоминает аргументы, которыми не так давно пользовались активисты пророссийского движения под кураторством генконсульства РФ в Одессе "Позор" "Дозор", не приводя цитат.
Дополняю - вот ЗДЕСЬ (там ещё фото очень интересное - украиножерка с тематическим украиножерским тортиком): есть нужная цитата:

"Последователи древних укров считают Одессу Кочубеевкой
и потому не согласны с датой основания города.
Особенно же их не устраивает, что город основан по указу российской императрицы..... Оставьте себе только украинскую историю Одессы. Но что же у вас останется? Кочубеевка. Похоже, их это отлично устраивает"

7 апреля 2015

Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/