October 14th, 2013

pic#108509455 министерство предупреждает

Про шакала кремлівського. (пошаговое)

1) Запрос:

Ззапрос письмо казаков путину

2) Переходим по первому адресу ( http://kp.ua/daily/121013/418262/ )

письмо казаков путину кп стерли

3) Читаем, что там написано (Все же, не сдавайтесь! Кто ищет — тот найдет!)
И, - ну и фиг с ней, с мосовской прессой.
Находим ниже, в украинских сайтах::

"Шакал кремлівський" - українські "вояки" написали листа В.Путіну (доповнено фото)



Collapse )

pic#108509455 министерство предупреждает

Saka paradriya 'Саки заморяни' - 24-а ПЕРСЬКА САТРАПІЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.

Проф. Костянтин Тищенко -
Чи може мати матеріальні продовження в Україні перський клинопис V століття до н.е.? І при чому тут села Білобожниця і Bělbožice? Стан вивченості проблеми видно з головних арґументів: на рельєфах фасадів
поховань своїх царів-Ахаменідів перси вперто вказують "нашу" Скіфію як свою 24-у сатрапію (Saka paradriya 'Саки заморяни').
В Україні ж виявлено формально схожі прізвища і географічні назви у доказових топонімічних оточеннях.
Якщо ця відповідність справді історично зумовлена, тоді стає ясно, чому в Керчі знайдено стільки перських циліндричних печаток: у скіфській Пантикапі справді жили скіфи і могла бути канцелярія сатрапа. З обставин пізніших
скіфсько-македонських стосунків видно фінал політичного впливу Персії на Скіфію. А духовний вплив її у Білобожницях, Білих Церквах і Зарваницях тривав до середньовіччя. Тепер подробиці:

24а перська сатрапія в історії україни

24-а перська сатрапія в історії України: http://img.tyzhden.ua/Content/PhotoAlbum/2013/october/10/tischenko.pdf

* * *
Collapse )
pic#108509455 министерство предупреждает

Tricicleta, bicicleta, і mono-cicleta (трех, двух, и одноколесный велосипеды) и лингвоинвалиды.


Устойчив в неподвижном состоянии, во время движения имеет 2 степени свободы- вперед и назад. Направление движения "вперед-назад" определяется рулевым устройством.


Переходной/учебный вариант.


В статичной состоянии неустойчив. Во время движения (если у ездока уже есть определенные навыки) направление "лево-право" стабилизируется инерцией. Направление вектора "вперед-назад" определяется положением рулевого устройства.


В статичном состоянии неустойчив. В мобильном тоже. Руки ездока не заняты, так как рулевого управления нет вообще. Направление вектора движения определяется изменением центра тяжести самого ездока.
Обязательное условие хоть какой-то езды,- высокое мастерство управления моноциклом.
То есть- принцип управления совсем другой по сравнению с двух и трехколесным велосипедом. Задействованы совсем другие группы мышц, выработаны совсем другие навыки. И даже самый крутой велосипедист не сможет с первого раза без проблем поехать на моноцикле.

* * *
Если посмотреть на все страны мира, то видно, что в большинстве стран один государственный/официальный язык (http://ostranah.ru/_lists/languages.php). Два и более языка- это скорее не правило, а исключение, в свою очередь попадающее под правило "стран постколониальных или федеративных".
В Украине постсоветская "элита", понимая, что открыто заявить, о своем нежелании знать украинский язык по понятным причинам она не может, любит ссылаться на "опыт Швейцарии" с её 4-мя языками, делает вид, что не знает, что в маленькой стране Швейцарии не только это "особенное", но и "принцип управления" страной совсем другой.
Парламент там "любительский". Избранные парламентарии не считаются "профессиональными политиками", и каждый из них работает в парламенте "по совместительству", одновременно продолжая заниматься той работой, которой он занимался до его избрания.

Нельзя из одного "управленческого комплекса" вырвать только одну деталь, и механически перенести её в совершенно другой вид управления.

Заметьте,- о том, что каждый из этих "любителей" знает все 4 языка, а язык того кантона от которого он избран- в совершенстве, а насквозь русскоязычный премьер-минимтр Украины "на зарплате", не знает даже государственного языка той страны где он профессионально работает премьер-министром, я вообще не сказал ни слова...

* * *
А в Швейцарии не только простые депутаты- "любители", но и сам президент швейцарского Сената тоже "любитель".
О чем сам Филиппо Ломбарди рассказывает здесь:
-Запобіжники демократії
Президент швейцарського сенату Філіппо Ломбарді про роль медіа в його країні і про те, як уникнути конфлікту інтересів у політиці


pic#108509455 министерство предупреждает

"Дед, й*п твою мать, ты почему коммунистов всех не убил. Смотри, сколько их, бл*дей, еще осталось"



"- Я поселився у Запоріжжі. Коли виходив з концтабору, мені дали документ, де було написано, що забороняється в’їзд до Західної України, Прибалтики та Калінінградської області. У західні області мені було не дозволено навіть ступати ногою.
- З моєю біографією мене не хотіли нікуди брати. Тоді я пішов туди, де ніхто не хотів працювати – на ремонт металургійних печей заводу "Запоріжсталь".... Тут я пропрацював півтора року. Згодом зустрів товариша, який звільнився з концтабору на два роки раніше і вже працював слюсарем на цьому ж заводі. Він запропонував мені піти до нього на роботу токарем, і я погодився.

Мій попередник за роботу брав 3 рублі, або півлітри горілки. Коли ж я прийшов, то нічого не брав з тих водіїв. З часом я залишався точити їм деталі і після свого робочого дня. Для водіїв це було доволі дивно, що я не брав з них гроші. Тож вони почали думати, що я свідок Єгови.

Через якийсь час в обласній газеті на всю шпальту з’явилась стаття про мене. У найкращих методах радянської пропаганди мене зобразили "фашистом", "вбивцею" і не тільки. Газета вийшла у п’ятницю. Я ж на ці вихідні поїхав за місто на город (дачу), тож не знав про цю статтю.

Коли у понеділок прийшов у цех, то побачив, що водії біжать до мене і кричать:
- "Дед, й*п твою мать, ты почему коммунистов всех не убил. Смотри, сколько их, бл*дей, еще осталось".
Я кажу:
-"Хлопці, заспокійтесь! Скільки встиг – стільки вбив".

Після цієї публікації мої співробітники почали ставитись до мене як до рідного батька: з усякими домашніми незгодами приходили на пораду. Я вже навіть не радий був, але кожного треба було вислухати – не міг відштовхнути людей. Мені й говорили:
-"Дед, что тебе надо, ты говори – все поможем".

Сотник УПА Мирослав Симчич .
один з останніх командирів УПА, від яких ми ще можемо почути історію українського визвольного руху ХХ ст. Сотнику сьогодні 90 років. 5 із них він провів в УПА, 33 роки - в радянських таборах.


pic#108509455 министерство предупреждает

Доведет ли кого до цугундера долгая дорога к знаниям? (русские народные сказки 1863-1992-2013).



Из книги «Народные сказки».
Москва. Издание Товарищества "Возрождение" 1992 год

Источник:
(+ заявление в прокуратуру родителей школьницы 2-го класса взявшей эту книгу в детской библиотеке)
...
Спохватились....

"Лиса и заяц". Из сборника руских народных сказок, собранных и опубликованных в XIX веке Александром Николаевичем Афанасьевым под названием «Русские заветные сказки» (1863 г.)

Collapse )