May 23rd, 2013

pic#108509455 министерство предупреждает

Майор Вихор: За врятування Кракова- отримав лагеря Гулагу

Легендарний “майор Вихор” напередоднi ювiлею — 100-рiччя (!) вперше розповiв невiдомi факти своєї бiографiї



Так-так, це той самий розвiдник, командир групи “Голос”, який далекого 1944 року врятував вiд знищення замiнований древнiй Кракiв! Це вiн — прототип “шпигунського” роману Юлiана Семенова i фiльму “Майор Вихор”. З Героєм України Євгеном Степановичем Березняком ми зустрiлись у його двокiмнатнiй київськiй квартирi, яку вiн дiстав ще у 1970-х роках, коли почав працювати у мiнiстерствi освiти.

У свої 99 рокiв вiн зберiг свiтлу пам’ять i неперевершене почуття гумору. Про Березняка i тепер знiмають докумен­тальнi фiльми провiднi канали України, Росiї, Європи. Напередоднi 9 травня Євген Степанович не дуже ласкавий до iнтерв’юерiв, багатьом вiдмовляє. Зробив виняток для “Експресу”, сказав, що хоче сказати дуже важливi речi газетi, якiй люди довiряють.

Ось про деякi маловiдомi моменти бiографiї розвiдника ми й говорили iз Євгеном Степановичем.

— Євгене Степановичу, iсторiя про те, як четвiрка вiдважних розвiдникiв добула вiдомостi про замiнування Кракова i передала їх у Центр, описана не раз. Ви врятували не лише древнє мiсто, а й десятки тисяч людських життiв. А яка винагорода чекала на вас за цей подвиг на Батькiвщинi?


— Юрiй Шаповалов (“Гроза”) i Ася Жукова (“Груша”) отримали грошову премiю у розмiрi 1 тисяча i 500 злотих. А я i моя радистка Ольга “Комар” (Єлизавета Вологодська. — Авт.) опинились у фiльтрацiйному таборi НКВС. Взагалi, свою першу нагороду за порятунок Кракова я отримав аж 1964 року, i то не вiд своєї держави, а вiд Польщi. Це найвища їхня вiйськова вiдзнака —Срiбний хрест ордена “Вiртутi Мiлiтарi”.

— У чому ж вас запiдозрили, що до табору вiдправили?

— Коли мене десантували на територiї окупованої Польщi 20 серпня 1944 року, я потрапив у гестапо. Але через тиждень утiк. Як? Вигадав легенду, що маю зустрiтись зi зв’язковим на базарi. Мене туди привели, а я, скориставшись облавою жандармерiї Кракова, неузгодженою iз гестапо, затесався помiж натовпу i утiк. Схожа iсторiя була i в Ольги: її заарештувало гестапо, а потiм вербував офiцер Абверу. Але на допитах вона примудрилась схилити його на свiй бiк, пояснивши, що вiйну нiмцi програють, а в нього є шанс врятуватись, спiвпрацюючи з радянською розвiдкою. Неймовiрна iсторiя, чи не так?
Тому в СМЕРШi запiдозрили мене й Ольгу у зрадi.

Collapse )