September 15th, 2011

pic#108509455 министерство предупреждает

Измена "родине"

Оригинал взят у shiropaev в Измена "родине"




На фото: Андрей Власов


Как уже было сказано, идея России — это ментальная ловушка, которая делает русских пленниками Империи. Причем пленниками активными, обороняющими и совершенствующими свой плен, строящих апологетические идеологемы плена, создающих культуру плена, провозглашающих себя патриотами плена.

Показательно, что идея России мирила, казалось бы, непримиримые лагеря. За что бились белые? Известно, за Россию. Как только выяснилось, что красные, пусть поначалу и не ведая того, бьются за то же самое — за Россию, за Империю — очень многие белые прекратили борьбу. И более того, пошли на сотрудничество с большевиками: в качестве военспецов, идеологов и даже тайных агентов ГПУ. Безотказная вербовочная формула Лубянки: "Вы нужны России. Подчеркиваю, не нам, а России. Режимы приходят и уходят, а Россия остается". И, в общем-то, Лубянка права: сменяется листва, а "заколдованный, дикий" лес Империи пребывает вовеки.

Наверное, не случайно, что самой непримиримой частью антисоветского спектра остались антиимперцы, враги России — национал-сепаратисты, прежде всего балтийские и украинские, которых совдеп и не пытался перевербовать. Уж на что Борис Савинков психологически и идейно был близок к национал-демократии, так ведь и он навернулся на идее России! Увидев, что большевизм стал Россией, Савинков признал большевизм.

Про Колчака и Юденича, отказавшихся признать независимость финнов и эстонцев в обмен на их удар по Петрограду, я и не говорю. Родиной, мол, не торгуем. Целостность Великой России оказалась весомее будущего ГУЛАГа.

Но издавна были и те, кто стремился разорвать этот заколдованный круг. Преодолеть морок. Изменить "родине".Collapse )

pic#108509455 министерство предупреждает

Урка и Мурка

Оригинал взят у maidenua в Урка и Мурка

Они нашли друг друга, родственные души – Ганька-"золотая ручка" и "проФФесор" по кличке Хам

Урка и Мурка



"Якщо ви будете таким талановитим, як я, – ви зрозумієте, що журналісту все можна зробити, якщо він цього хоче... Я, як прес-секретар прем'єр-міністра, є досить поінформованою особою. Я б вам бажала мати таку поінформованість, як я маю – може, тоді ваші статті були трохи інакші... Я працюю з кимсь лише доти, доки мені це цікаво... Я завжди дорого коштувала, і ви це знаєте. І всюди, де я буду працювати, я буду працювати за добрі гроші", – Ганка Герман-2004 на брифинге для представителей СМИ.

Моя первая публикация в Интернете (2006-й год) была как раз об этой уникальной особи, прозванной сегодня Ганькой Геббельсовной. Статья называлась "О видениях и предсказаниях нардепа Анны Герман".Collapse )
Одначе через рік, коли до влади прийшли опоненти Януковича, з'ясувалось, що так звані "постанови" президії Донецького обласного суду – це фальшивки, виконані помічницею О.Кондратьєва. Авторство "документів" було встановлено експертним шляхом завдяки рукописним позначкам, які фальсифікаторам довелось поставити на підроблених постановах з метою надання їм видимості справжніх. Також експерти встановили, що "постанови" були виготовлені на папері, випущеному на початку 2000-х років і віддруковані друкарською машинкою, якої в 1978 році просто не існувало.

Але найсмішніше було навіть не це. Дата "постанов" – 27 грудня – спричинена тим, що фальшивки треба було вшити в справжній архівний наряд. Щоби мати менше мороки з нумерацією сторінок, архівний зшиток був розшитий, підроблені документи вставлені останніми (тому й дата така) і знову зшитий. Але при цьому фальсифікатори полінувались: якщо оригінальні постанови президії були проколоті шилом у чотирьох місцях, то після розшивки наряду й вкладання в нього зайвих аркушів нитку пропустили тільки в дві дірки. Ось тому й вийшло, що автентичні сторінки зшитку мали по чотири отвори від шила, а дві останні постанови – тільки дві.

У зв'язку з цим прокурором Донецької області Олексієм Баганцем була порушена кримінальна справа, помічниця голови Апеляційного суду подалась в біга – її "регіонали" переховували в Чехії, доки президент Ющенко не підписав з Януковичем якийсь там меморандум про взаєморозуміння й кримінальна справа не була закрита. Прокуратура Донецької області також намагалась допитати в якості свідка Анну Герман (через це пані Герман досі верещить, що ледь не стала жертвою помаранчевого режиму), але безуспішно – Анна Миколаївна не допити не ходила. Очевидно, їй не дуже хотілось розповідати, з яких джерел вона довідалась про "реабілітацію" Віктора Федоровича й яким чином у офіційне повідомлення прес-служби Кабміну потрапило посилання на підроблені постанови президії обласного суду.

Але сам лист Берегового ніхто під сумнів не ставив. І даремно. Це – також фальшивка.



Щоправда, підпис депутата Верховної Ради СРСР на бланку справжній. Як і сам бланк. От тільки текст був вдрукований у цей бланк вже після смерті льотчика-космонавта.

"Я Вам пішу, чєго же болє..."

При знайомстві з легендарним клопотанням Берегового зразу ж впадають в очі дві деталі. По-перше, підпис. Явно видно, що спочатку Георгій Тимофійович розмашисто підписав чистий аркуш, а вже згодом у нього вдруковували посаду та прізвище депутата.

Друга деталь – це помилка в зверненні до голови обласного суду. У слові "УВАЖАЕМЫЙ" спочатку була пропущена буква "ы". Якби цей лист дійсно друкували з відома Берегового, то друкарка, очевидно, просто взяла б інший бланк – чи навряд депутат радянського парламенту став би підписувати лист з таким "ляпом". Але іншого бланку не було – тож довелось неоковирно виправляти помилку.

Димимось далі. Окрім машинописного тексту бланк має реквізити, виконані типографським способом. На горі – посада російською мовою та в перекладі мовами союзних республік, нижче зліва – місце для дати, справа – слова "деcятый созыв". Такі бланки друкувались на початку кожного скликання Верховної Ради СРСР і роздавались депутатам для поточного листування.

Георгій Тимофійович Береговий, дійсно, обирався по м.Єнакієвому до Верховної Ради СРСР 10 скликання. Але ці вибори відбулись 4 березня 1979 року. Перша сесія Верховної Ради СРСР десятого скликання відкрилась у Георгіївському залі Кремля 18 квітня 1979 року й раніше депутат Береговий ну ніяк фірмові бланки отримати не міг – станом на 14 жовтня 1978 року їх ще просто не було в природі.

Не було й бути не могло. Хоча б тому, що тільки 4 грудня 1978 року був прийнятий Указ Президії Верховної Ради СРСР про затвердження кількості виборчих округів по виборах Верховної Ради 10 скликання й лише 21 грудня 1978 року – затверджено склад Центральної виборчої комісії. Отже, насправді для виготовлення фальшивки, що призначалась журналістам, Янукович і Ко десь роздобули чистий бланк з підписом двічі Героя Радянського Союзу, на якому Береговий залишив свій автограф не раніше квітня 1979 року.

Операція "Чистий бланк"

Той факт, що Георгій Береговий і Віктор Янукович була знайомі є безсумнівним. Принаймні, про це знайомство оповідав не тільки Президент України (словам якого віри, зі зрозумілих причин, бути не може), але й сам льотчик-космонавт. Щоправда, обставини першої зустрічі сильно відрізняються в розповідях Януковича та Берегового. Наприклад, Янукович стверджує, що вони познайомились у 1974 році, коли він виступив з різкою критикою організаційних недоліків на зборах партійно-господарського активу в Єнакієвому, де був присутній Георгій Тимофійович.

Але сам Береговий розповідав іншу історію, яка була викладена 1 березня 1990 року ще за його життя на сторінках газети "Енакиевский рабочий". Як стверджував Георгій Тимофійович, з Віктором Януковичем він познайомився не в 1974, а в 1977 році – Віктор сам йому зателефонував і став домагатись прийому як у депутата Верховної Ради СРСР від Єнакієвого.

Різниця, погодьмося, істотна. Тим більше, на тлі оповідань Віктора Федоровича про те, що з Береговим товаришував його батько – мовляв вони разом займались у Єнакіївському аероклубі.

Більш того, як стверджують земляки Президента, більш-менш довірчі відносини між Береговим і Януковичем склались вже після 1980 року, коли Віктор Федорович вступив в Компартію. Лише після цього він зміг отримати статус помічника депутата Верховної Ради СРСР і став допомагати в роботі приймальні Берегового в Єнакієвому (сам Георгій Тимофійович очолював Центр підготовки космонавтів і не мав змоги часто бувати в своєму виборчому окрузі). Саме тоді – а зовсім не в 1974 році – Янукович і отримав доступ до чистих бланків з підписом Берегового, про що він сам проговорився і інтерв'ю "Комсомольській правді" (http://kp.ua/daily/090708/47581/):

"С 1974 года я занимался с депутатом Верховного Совета СССР летчиком-космонавтом Береговым социальной инфраструктурой Енакиево. У меня бланки с его подписями лежали..."

Ось і вся розгадка "клопотання Берегового", яке начебто в домашньому архіві так несподівано знайшла вдова Георгія Тимофійовича. Очевидно, в Януковича з тих часів залишився чистий бланк з підписом льотчика-космонавта, який і був використаний при виготовленні фальшивого листа.
Collapse )

pic#108509455 министерство предупреждает

Цареубийца Медведев

Исследователь генеалогии семьи Медведевых рассказал нам, что нынешний президент Дмитрий Медведев приходится цареубийце Михаилу Медведеву-Кудрину двоюродным внуком: дед президента Афанасий Фёдорович приходился племянником цареубийцы.

«В ЦК КПСС обратился с письмом т. Медведев М.М. — сын умершего в январе 1964 г. члена КПСС с 1911 г. М.А. Медведева.

Первому секретарю ЦК КПСС тов. Н.С. Хрущеву от Медведева Михаила Михайловича, редактора издательства «Наука» Академии Наук СССР, сына персонального пенсионера союзного значения, члена КПСС с 1911 года, полковника Медведева Михаила Александровича (1891-1964).

Глубокоуважаемый Никита Сергеевич! Несколько оправившись от постигшего нашу семью горя, я теперь в состоянии выразить Вам искреннюю благодарность за внимание к памяти моего отца, похороненного по Вашему распоряжению с воинскими почестями на Новодевичьем кладбище 15 января 1964 года.

Я уполномочен отцом исполнить три его предсмертные желания:

1. Умирая, папа просил поздравить Вас 17 апреля 1964 г., в день Вашего 70-летия, пожелать доброго здоровья и лично передать Вам от его имени в подарок историческую реликвию нашей семьи — пистолет системы «Браунинг» №389965, из которого отец в ночь на 17 июля 1918 года расстреливал в Екатеринбурге последнего русского царя «Николая Второго» (гражданина Романова Н.А.) и его семью; а также передать Вам воспоминания папы о ликвидации династии Романовых, царствовавшей в России более 300 лет.

Все документы, подтверждающие участие отца в уничтожении Романовых, хранятся в его личном деле персонального пенсионера союзного значения — книжка №28017-с — в Министерстве социального обеспечения РСФСР в г. Москве.

Я обращаюсь к Вам заранее в надежде, что товарищи из Вашего Секретариата в ЦК КПСС помогут мне изготовить подобающую деревянную коробку необходимых размеров для совместного хранения исторического пистолета, двух обойм, 70 патронов к нему и текста воспоминаний о последних днях Романовых в Екатеринбурге (ныне г. Свердловск).

Отец высказал пожелание, чтобы его партийный билет №00213416 (сданный мною через парторганизацию Электропромремонт в Свердловский объединенный РК КПСС г. Москвы) хранился бы в одной коробке вместе с пистолетом и воспоминаниями. .....


.....С добрыми пожеланиями Вам здоровья и бодрости, искренне Ваш (Михаил Медведев) редактор исторической редакции Издательств «Наука» Академии наук Союза ССР.

Москва, 14 марта 1964 года».

Тогда же, в 1964 году сын чекиста Михаила Медведева уговорил ещё одного сына большевика (старообрядца-анархиста) – Никулина записать на радио свои показания.
Михаил Михайлович Медведев уговорил в том же 1964-м записать на магнитофон свои воспоминания ещё одного цареубийцу – Радзинского.

Эти аудиоплёнки до сих пор лежат в архивах КГБ. Наш информатор рассказывает, что эти записи в 1970-х годах расшифровывал доцент филологического факультета МГУ Дувакин. В начале 1980-х исповеди цареубийц любил слушать по вечерам шеф КГБ Андропов.


Блог Толкователя полностью не уверен, но из рассказов наших информаторов следует, что Дмитрий Анатольевич стал наследником ТЕХ САМЫХ «Браунинга» и «Маузера». Поговаривают, что от Андропова ему достались и плёнки рассказов цареубийц, а также череп последнего царя Николая Романова, который уже несколько раз хоронили последние патриархи РПЦ.


Полностью здесь: http://ttolk.ru/?p=2939
pic#108509455 министерство предупреждает

И оба неправы, потому что Сталин был хитрее



"Вот, например, американская тушенка. Вы ее когда-нибудь ели? Я вот нет. Они тоже не ели, но забыть не могут. Посты о чудесной тушенке регулярно попадают в Топы.
Именно эта легендарная тушенка была главным фактором победы над Гитлером. Думаете, там танки Т-34, «Катюши», Жуков, миллионы погибших, рабочие в тылу? Нет. Тушенка. Без нее бы все с голоду умерли.".....

Так пишут здесь: http://topbloger.livejournal.com/7718218.html


"Не стоит и забывать, что Советы в буквальном смысле слова жили за счет ленд-лиза, в первую очередь продовольственного (когда он кончился, случился голод 47/48 годов, свыше миллиона погибших) и лишившись американской тушенки, Красная Армия буквально стала бы вымирать"...

А так рассуждают здесь: http://nomina-obscura.livejournal.com/762694.html?nc=131


А Сталин был хитрее. Он "заначки" делал.

В 1975 году, рассказывал мне, сержанту срочной службы, в городе Сурож Брянской области капитан Крайников,

(переведенный туда с берегов Северного Ледовитого Океана- из Тикси или Диксона),

что до конца шестидесятых годов они там, на своей ОРЛР,

(Отдельная Радиолокационная Рота- это когда 18- 20 офицеров и прапорщиков, под ними до тридцати солдат, с своей печатью и номером части
- и это всё за сотни километров от начальства),

доедали ту самую "Ленд-лизовскую" американскую тушонку....

"официально" "съеденную" до конца 1945 года.

Доставали из "холодильников"- (подвалов в вечной мерзлоте), и с удовольствием ели.

Экономный был вождь. На своих экономил...
pic#108509455 министерство предупреждает

Простится ли мне этот грех? Страшное подозрение.

Страшное подозрение зародилось в мне.

Вспомнив, что Иван Охлобыстин (кроме того, что он хороший драматург. режиссер и актер),

ещё и священник РПЦ (МП).

После того, как он на полном серьёзе озвучил свою "Доктрину 77", и до сегодняшнего дня он не лишен сана, не отлучен от церкви, а продолжает остваться священником, и следовательно- то, что он проповедует- полностью устраивает руководсдво РПЦ (МП).



Вопрос к знающим людям:

Если я пойду к покаянию в церковь Московского Патриархата,
и расскажу:


что я не против "мира, порядка и благопроцветания",
что мне нравится "шить штанишки и делать светские машины",
что я считаю войну (как организованное массовое убийство себе подобных) большим грехом,
что я "не создан для войны", а ищу "места в мирной жизни",
что государсвенное устройство в виде Империи считаю делом противоестественным в 21м веке-

Простятся мне там все эти "грехи"?

Или перед началом исповеди обязательно надо предупреждать священника, что "я не русский"- и только тогда мне "будет скидка"?



Кто не в курсе последних проповедей священника Охлобыстина, смотреть здесь:

http://mysliwiec.livejournal.com/149096.html
http://mysliwiec.livejournal.com/150138.html
http://mysliwiec.livejournal.com/151835.html