mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Завелися якось у Кремлі щури. Новорічно - святочне

Анекдот ще Брежнєвських часів.
Завелися якось у Кремлі щури.
Бігають де хочуть, по коврах серуть, їжу кремлівську псують, папери секретні надкусюють, надшапують.
Що з ними не робили- і пастки ставили, і котів запускали, і отрутою з літаків Кремль посипали, - нічого іх не бере.

Аж приїхала раз до Москви сама Індіра Ганді, подивилася на те паскудство ( на міжнародному договорі що підклали їй на підпис ті щури в кутку насцяли і головну печатку погризли), і каже:
-У нас в Індії є знаменитий Брахман-Йог, він один може вашій біді зарадити.
Брєжнєв дав доручення КГБ, ті скоренько привозять літаком того Йога до Кремля, він собі такий, цяточку на лоба поставив, якоїсь травички підпалив, подихав цим, і каже:
-Показуйте, де тут у вас ті щури.
Завели його попідруки до Кремля, став він там по ліву руку від Царь-Пушкі, дістав з кішені маленького такого волохатого щурика, в чалмі, посадив його собі на ліве плече, щось пошепотів тому щурику на вушко, щуренятко індійске щось запищало, і тут почалося.

Зі всіх шпарин почали до того щурика збігатися зі всіх боків щури кремлівськи.
А Йог все собі щось до щурика примовляє, і відступає повільненько до Москви-ріки, та й відступає.
А на березі вже його човен чекав.
Він зі своїм щуриком в човен, а щури кремлівськи цугом за ним, і шубовсьх всі по черзі у воду. І решта щурів з пів Москви за ними. Так всі і потонули.

Ну, звісно, тому Йогу Звєзду Гєроя СССР на груди,Орден Лєніна до купи, почётного доктора МГУ, грамоту лаурєата Дружбьі Народів, Госпрємію, по вулицях Москви возять,
Самого Йога людям втілівізорі у програмі Врємя , а щурика у в мірє животньіх щодня показують.
Свято вобчем. Всі шаленіють.
А то щуреня сидить собі на плечи того Йога та тільки ласощами перебирає, що йому зі всього СРСР піонери понасилали.
Відсвяткували, відгуляли, вже везуть його до аеропорта додому в Індію проводжати...

Аж тут пробивається до нього крізь варту якійсь непоказний вуйко з Карпат, невідомо як протиснувся у натовпі поближче до Йога, і тихенько так на вухо йому каже:

-Я перерошую, але маю до Пана Йога тілко їдне питаннє.
Я дуже вибачаюсь,
але то у зовсім нагальній справі. Не підкажете, будь ласка, чі не знайдетсі випадково у Пана Йога ще їдного такого самого самого , кішенькового, маленького, волохатого, але москалика?




"Жанр канонічного святочного оповідання і його типологічних різновидів викликає інтерес завдяки відтвореної в текстах атмосфері свята, елементам фантастики, загальнолюдської проблематики, специфічної композиції, вираженої в зміні емоційних пластів.
Святочна проза є багатим джерелом культурознавчої інформації та дозволяє пізнавати матеріальну і духовну культуру народу, його філософію, мораль, та національний образ думок".


Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
Tags: судьба и образ
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 15 comments