mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Сбліженіє народов чєрєз прінудітєльную сєлєкцію мовы. Практічєскіадінязык

Багато хто чув про те, що в СРСР, з кожним новим виданням російсько-українських словників, укладачи цих словників свідомо змінювали лексичний склад іх української частини на користь слів більш подібних до росіської мови.

Мовнi репресії 30 та 40-вих років XX сторіччя - чі- «всестороннее благотворное влияние великого русского языка».

Порiвняйте:

(1924–1933) - Російсько-український словник: в 4-х томах (відомий також під назвою «Академічний словник»)
(1948) - Сумнозвісний «зелений» (за кольором обкладинки) «Російсько-українськи словник»

(1924–1933) Благополучие — добра доля, щастя, добробут, гаразд.
(1948) Благополучие — благополуччя, благополучність; (счастье, удача) — щастя.

(1924–1933) Брить, бривать — голити, брити, бритвати.
(1948) Брить — брити, голити.

(1924–1933) Ворона — ґава, ворона.
(1948) Ворона — ворона, гава.

(1924–1933) Голубой — 1) блакитний, голубий, ясно-синій, 2) попеластий, попелястий.
(1948) Голубой — голубий, блакитний.

(1924–1933) Загорать, загореть — (подвергаться загару) засма(г)люватися, засма(г)литися, смагнути, засмагнути, смагліти, засмагліти, запікатися, запектися, запалюватися, запалитися, загоряти, загоріти.
(1948) Загорать, загореть — загоряти, загоріти, засмалюватися, засмалитися.

(1924–1933) Загораться, загореться — займатися, зайнятися, запалюватися, запалитися, загорятися, загорітися, підпалюватися, підпалитися.
(1948) Загораться, загореться — загорятися, загорітися, займатися, зайнятися, спалахувати, спалахнути, запалюватися, запалитися.

(1924–1933) Заживать — гоїтися, загоюватися, загоїтися, безл. затягати, затягнути, (о мног.) позагоюватися, позатягати.
(1948) Заживать — заживати, зажити, загоюватися, гоїтися, загоїтися.

(1924–1933) Кладовая — (при доме) хижа, хижка, хижина, комірка, комірчина; (зап.) спіжарня; (отдельно от дома) комора.
(1948) Кладовая — кладовка, кладова, комора.

(1924–1933)
Корзина — кошик, (побольше) кіш, (узкая с двумя ручками) кошіль, кошелина, кошар, кошівка, (из лозы) лозя(а)ник, сапет, сапета, (из лыка) козуб.
(1948) Корзина — корзина; (ручная — обычно) кошик.

Як підрахувала у своїй курсовій роботі студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена Дмитришина, у словах на літеру «В» академічний словник 1924–1933 pp. перекладає російське слово синонімічним рядом у 3591 випадку, тоді як одним словом — у 615 випадках.
Натомість словник 1948 р. застосовує протилежний принцип — 3131 російське слово перекладає одним українським, а синонімічний ряд подає тільки для 820 слів.
Kpiм того, в межах тiєї ж групи слів у словнику 1924 р. жодного разу не застосовано калькування як способу перекладу російського слова, тоді як в українській частині словника 1948 р. скальковано 497 російських слів.

* * *
«Насамперед оголошено однозначно негативним явищем вживання властиво українських термінів замість запозичених чи поряд із ними. Вилучати належало будь-які слова та словосполуки, що комусь із учасників «знешкоджування» словників видавалися «словами нацдемівського типу», чи «зайвими архаїзмами чи провінціалізмами». Із нашого лексикона зникли тисячі слів, зокрема такі, що не мали прямих відповідників у російській мові (як приклад ми нижче розглянемо наслідки вилучення слова плин*).

Водночас засуджено запозичування інтернаціоналізмів у формі, відмінній від форми російського відповідника (фольга замість фолія) та оголошено шкідливим запозичування не з тих мов, звідки відповідні слова запозичила російська мова (маємо картон замість тектура, купорос замість вітріоль тощо).

Особливо шкідливим оголошено запозичування термінів (а відтак і загальних слів) із польської мови чи творення термінів за моделями, подібними до польських.
Українським термінам, що мали спільний з російськими запозичений корінь, проте инший рід, надано такого самого роду, як в російській мові, зокрема слова на -иза, -іза, -еза рекомендовано вживати в чоловічому роді, а замість іменників жіночого роду на -аля запроваджено форми на -аль.
Як наслідок поряд із кількома словами, що їх не змінено через недогляд (криза, теза, оаза та кілька инших), маємо гістерезис замість гістереза, еліпса перетворилася на еліпс, протуберанца – на протуберанець, паралакса – на паралакс, бензина – на бензин, кефаля, вуаля, вертикаля, цитаделя – на кефаль, вуаль, вертикаль, цитадель тощо.

* Йдеться про вилучене й забуте слово плин, що позначало і течію, і речовину (ширше – фізичне середовище), здатну текти. Збереглося воно лише в сполуці плин часу, згадка про нього міститься в словах надплин та надплинність. Це слово є загальним терміном (англійський відповідник fluid, подібні слова є в усіх европейських мовах), що об’єднує в один комплекс рідини, гази, сипкі речовини (такі як пісок чи цукор), плазму, колоїди, суспензії тощо, а також складні біологічні субстанції (кров, лімфа тощо). Сучасні природничі науки надзвичайно інтенсивно вивчають явища, пов’язані з такими середовищами, відповідно більшає кількість похідників від цього слова, постають нові й нові терміни. За браком відповідника цього слова в російській мові раніше користувалися комбінованим терміном «рідина і газ», нині постала терміносполука «текучая среда», що мало придається до творення похідників. Українська мова, маючи своє слово, що від нього дуже легко й природньо можна утворити спільнокореневе гніздо (плинність, плинний, плиновий, плинотехніка, плинодинаміка, плинокристал, плиномеханіка, плинопружність, плинощільність, надплин, магнетоплин тощо), натомість досі мавпує російські взірці й вдається до розлогих кострубатих конструкцій, що їх не варто тут наводити.»

Ольга Кочерга
Мовознавчі репресії 1933 року

Рosted by lj user agitpope

Сцена з життя:

- И как я смогу на мове передать нюансы великого могучого языка, ведь русский – намного богаче? – гидувала українською товаришка з виразом «дві краплі інтелігентності».
Лишенько-лебедики! Я завжди уникаю розмов про мову, а вивищувати одну й опускати іншу – справа невдячна. Але цей виступ махрової українофобки дістав, тому втручаюся:
- Добре, давайте трохи помізкуємо. Як сказати російською: Пензель художника?
- Ясно как – кисть, - бридливо кидає опонентка.
- А помазок фрезера, голяра?
- Как, как? – Кисть!
- Добре, а щітка маляра?
- А віхоть, щітка з ганчір’я?
- А квач із пір`я для кондитера? Згадайте, гра в пятнашки - квач.
- О, ми в дитинстві грали у квача! А я пам’ятаю пісеньку “Квачику, дай калачику!” – почали додавати люди з черги.
- А китиця на кінці хвоста у віслюка?
- Кисточка, кисть.
- А султан, китиця-оздоба на головних уборах?
- Як російською ґроно винограду?
- Кетяг калини?
- Розкидані, густо розборсані брості акації?
- Волоть у кукурудзи? Волоття колосків? Мітелка проса? Куня очерету? – захоплено добивала я.
От ми з вами назвали чотирнадцять різних слів, які мають у російській один відповідник – кисть. І тільки частина руки – має назву кисть. То ж чия мова багатша? Усьо, укоськалася наша пані з багатою мовою".
Ганна Черкаська


І застереження до неї від agitpope

...це із серіï анекдотів, такі курйози можна на кожну мову нарити і виставити, як хочеться.
а) для цього є лінгвістика (і там є справжні критеріï, а не фокусні трюки із синонімами/паронімами )
б) такі анекдоти від убогості чи образи (нормальній людині не треба думати, що в неï якась така-претака унікальна/краща за інших мова, культура, історія, література і далі по списку).
Наші північні сусіди в цьому майстри, до речі, по-моєму, більшість з них взагалі впевнена, що в інших культур балету, ні літератури нема в принципі.

Проблема не в тому, хто кращий - це не конкурс. Проблема в...див. вище.




Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
Tags: факт
Subscribe

  • Знаете ли вы, что?

    Пиктограмма используемая русскими везде и всюду весь 2020-й год, родилась совсем случайно и первоначально готовилась для совсем другого. По…

  • Интересуюсь спросить у русских

    Интересуюсь спросить у русских - когда вам России раздавали к 9 мая черно-оранжевые ленточки, то всем раздавали одинаковые? Или в соответствии с не…

  • Ще раз про #практічєскіадінбрацкійславянскійнарот

    Найняли на роботу першого-ліпшого москвича рекламувати ресторан української кухні. Переодягли щоб було па укрАінскі, і випустили в люди. На їх думку,…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment