mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Урка и Мурка

Оригинал взят у maidenua в Урка и Мурка

Они нашли друг друга, родственные души – Ганька-"золотая ручка" и "проФФесор" по кличке Хам

Урка и Мурка



"Якщо ви будете таким талановитим, як я, – ви зрозумієте, що журналісту все можна зробити, якщо він цього хоче... Я, як прес-секретар прем'єр-міністра, є досить поінформованою особою. Я б вам бажала мати таку поінформованість, як я маю – може, тоді ваші статті були трохи інакші... Я працюю з кимсь лише доти, доки мені це цікаво... Я завжди дорого коштувала, і ви це знаєте. І всюди, де я буду працювати, я буду працювати за добрі гроші", – Ганка Герман-2004 на брифинге для представителей СМИ.

Моя первая публикация в Интернете (2006-й год) была как раз об этой уникальной особи, прозванной сегодня Ганькой Геббельсовной. Статья называлась "О видениях и предсказаниях нардепа Анны Герман".Read moreCollapse )
Одначе через рік, коли до влади прийшли опоненти Януковича, з'ясувалось, що так звані "постанови" президії Донецького обласного суду – це фальшивки, виконані помічницею О.Кондратьєва. Авторство "документів" було встановлено експертним шляхом завдяки рукописним позначкам, які фальсифікаторам довелось поставити на підроблених постановах з метою надання їм видимості справжніх. Також експерти встановили, що "постанови" були виготовлені на папері, випущеному на початку 2000-х років і віддруковані друкарською машинкою, якої в 1978 році просто не існувало.

Але найсмішніше було навіть не це. Дата "постанов" – 27 грудня – спричинена тим, що фальшивки треба було вшити в справжній архівний наряд. Щоби мати менше мороки з нумерацією сторінок, архівний зшиток був розшитий, підроблені документи вставлені останніми (тому й дата така) і знову зшитий. Але при цьому фальсифікатори полінувались: якщо оригінальні постанови президії були проколоті шилом у чотирьох місцях, то після розшивки наряду й вкладання в нього зайвих аркушів нитку пропустили тільки в дві дірки. Ось тому й вийшло, що автентичні сторінки зшитку мали по чотири отвори від шила, а дві останні постанови – тільки дві.

У зв'язку з цим прокурором Донецької області Олексієм Баганцем була порушена кримінальна справа, помічниця голови Апеляційного суду подалась в біга – її "регіонали" переховували в Чехії, доки президент Ющенко не підписав з Януковичем якийсь там меморандум про взаєморозуміння й кримінальна справа не була закрита. Прокуратура Донецької області також намагалась допитати в якості свідка Анну Герман (через це пані Герман досі верещить, що ледь не стала жертвою помаранчевого режиму), але безуспішно – Анна Миколаївна не допити не ходила. Очевидно, їй не дуже хотілось розповідати, з яких джерел вона довідалась про "реабілітацію" Віктора Федоровича й яким чином у офіційне повідомлення прес-служби Кабміну потрапило посилання на підроблені постанови президії обласного суду.

Але сам лист Берегового ніхто під сумнів не ставив. І даремно. Це – також фальшивка.



Щоправда, підпис депутата Верховної Ради СРСР на бланку справжній. Як і сам бланк. От тільки текст був вдрукований у цей бланк вже після смерті льотчика-космонавта.

"Я Вам пішу, чєго же болє..."

При знайомстві з легендарним клопотанням Берегового зразу ж впадають в очі дві деталі. По-перше, підпис. Явно видно, що спочатку Георгій Тимофійович розмашисто підписав чистий аркуш, а вже згодом у нього вдруковували посаду та прізвище депутата.

Друга деталь – це помилка в зверненні до голови обласного суду. У слові "УВАЖАЕМЫЙ" спочатку була пропущена буква "ы". Якби цей лист дійсно друкували з відома Берегового, то друкарка, очевидно, просто взяла б інший бланк – чи навряд депутат радянського парламенту став би підписувати лист з таким "ляпом". Але іншого бланку не було – тож довелось неоковирно виправляти помилку.

Димимось далі. Окрім машинописного тексту бланк має реквізити, виконані типографським способом. На горі – посада російською мовою та в перекладі мовами союзних республік, нижче зліва – місце для дати, справа – слова "деcятый созыв". Такі бланки друкувались на початку кожного скликання Верховної Ради СРСР і роздавались депутатам для поточного листування.

Георгій Тимофійович Береговий, дійсно, обирався по м.Єнакієвому до Верховної Ради СРСР 10 скликання. Але ці вибори відбулись 4 березня 1979 року. Перша сесія Верховної Ради СРСР десятого скликання відкрилась у Георгіївському залі Кремля 18 квітня 1979 року й раніше депутат Береговий ну ніяк фірмові бланки отримати не міг – станом на 14 жовтня 1978 року їх ще просто не було в природі.

Не було й бути не могло. Хоча б тому, що тільки 4 грудня 1978 року був прийнятий Указ Президії Верховної Ради СРСР про затвердження кількості виборчих округів по виборах Верховної Ради 10 скликання й лише 21 грудня 1978 року – затверджено склад Центральної виборчої комісії. Отже, насправді для виготовлення фальшивки, що призначалась журналістам, Янукович і Ко десь роздобули чистий бланк з підписом двічі Героя Радянського Союзу, на якому Береговий залишив свій автограф не раніше квітня 1979 року.

Операція "Чистий бланк"

Той факт, що Георгій Береговий і Віктор Янукович була знайомі є безсумнівним. Принаймні, про це знайомство оповідав не тільки Президент України (словам якого віри, зі зрозумілих причин, бути не може), але й сам льотчик-космонавт. Щоправда, обставини першої зустрічі сильно відрізняються в розповідях Януковича та Берегового. Наприклад, Янукович стверджує, що вони познайомились у 1974 році, коли він виступив з різкою критикою організаційних недоліків на зборах партійно-господарського активу в Єнакієвому, де був присутній Георгій Тимофійович.

Але сам Береговий розповідав іншу історію, яка була викладена 1 березня 1990 року ще за його життя на сторінках газети "Енакиевский рабочий". Як стверджував Георгій Тимофійович, з Віктором Януковичем він познайомився не в 1974, а в 1977 році – Віктор сам йому зателефонував і став домагатись прийому як у депутата Верховної Ради СРСР від Єнакієвого.

Різниця, погодьмося, істотна. Тим більше, на тлі оповідань Віктора Федоровича про те, що з Береговим товаришував його батько – мовляв вони разом займались у Єнакіївському аероклубі.

Більш того, як стверджують земляки Президента, більш-менш довірчі відносини між Береговим і Януковичем склались вже після 1980 року, коли Віктор Федорович вступив в Компартію. Лише після цього він зміг отримати статус помічника депутата Верховної Ради СРСР і став допомагати в роботі приймальні Берегового в Єнакієвому (сам Георгій Тимофійович очолював Центр підготовки космонавтів і не мав змоги часто бувати в своєму виборчому окрузі). Саме тоді – а зовсім не в 1974 році – Янукович і отримав доступ до чистих бланків з підписом Берегового, про що він сам проговорився і інтерв'ю "Комсомольській правді" (http://kp.ua/daily/090708/47581/):

"С 1974 года я занимался с депутатом Верховного Совета СССР летчиком-космонавтом Береговым социальной инфраструктурой Енакиево. У меня бланки с его подписями лежали..."

Ось і вся розгадка "клопотання Берегового", яке начебто в домашньому архіві так несподівано знайшла вдова Георгія Тимофійовича. Очевидно, в Януковича з тих часів залишився чистий бланк з підписом льотчика-космонавта, який і був використаний при виготовленні фальшивого листа.
Read moreCollapse )

Subscribe

  • Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments