mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Про злостних бЕндерівців біля російського консуляту у Сан-Пауло

Originally posted by lanthilda at Про бЕндерівців і російський консулят у Сан-Пауло
Нічого не пишу про дотичні до політики теми, бо далеко від України і вважаю, що не маю морального права разглагольствувати з монітора. Але про сьогоднішнє написати не можу, бо продовження сюрреалізму...

В Бразилії карнавал. Сан-Пауло пустий, усі на океанах, п'ють, танцюють самби, більшість компаній і установ закрита і тд. Але наша гігантська сан-павлівська свідома діаспора таки вирішила провідати російське консульство. Авось працюють. Прийшли без свастик і екстрімів, бо країна не та. Поки домальовували плакати, прикотилась чорна-пречорна машина. Ми їй у відчинене вікно сказали "Нет войне", вікно тихенько зачинилось, машина в'їхала у ворота за 4-метровою стіною. Ми зраділи, що хоч консульство працює, не даремно йшли. Через п'ять хвилин (шість, щоб не збрехати) під'їжджає поліцейська машина з мигалкою. За нею ще одна. І так шість. І три мотоцикли.
Ось головний сотник
10003217_625367367513163_2119055508_n

А оце наші три сотні (заледве в картинку влізлись, фотограф за кадром)
10006394_10152043229378108_807359385_n

Ітого, по мєнту на кожного.

1901381_625366704179896_73162445_n

1654404_625366910846542_1712614013_n

Ми, звісно, були дуже вдячні, бо тепер усі машини зупинялись подивитись, що за дискотека, і встигали прочитати плакати. Але це ж хвороба справді...

Поліцай прийшов, каже, по стінах малювати будете? Кажем, ні. А, ну добре, бо ми теж за Україну! Ще один поліцай виявився сином києвлян. Світився від гордості за нас, до кожного прийшов побалакати кількома російськими фразами і жалів, що нас мало. Постояли-поговорили 20 хвилин. Спиталась, що їм по виклику сказали - "робиться початок заварушки".

10003504_625366477513252_1725302690_n

Видали нам інструкції не лізти через стіну (4-метрову, над якою два мотки колючого дроту і проводи під напругою зверху) - виявилось, що коли Росія прийняла закон про геїв, демонстрація тут получилась гігантською, і на стіну таки лізли. І не малювати по тій же нещасній стіні (від попередньої через дорогу залишилось посланіє про "геть нацистів"). Залишили свій телефон - "тут Бразилія і ні про яку війну ми знати не хочем. Якшошо звоніть, тут не Росія, ви можете маніфестувати. З оговоркою на стіни". І поїхали.

Короче, в мене взрив мозгів. Як 15 людей з річною дитиною можуть напасти на 4-метрову стіну?.. Що за паранойя? Чому замість засувати вікно перед носом не сказати - ми теж дуже переживаєм за своїх людей, сподіваємось, що все вирішиться мирним шляхом. І все. Ми би обламались і пішли відразу, бо що тут скажеш. А не махали плакатами усім проїжджаючим машинам, а більшість із них сигналила у відповідь. Чому тяжко просто бути людиною? Без жодних політичних дискусій. Усі ж розуміють, що це Сан-Пауло, а не Брюсель чи Вашингтон. Умом Россию не понять, це точно... Принаймі, моїм.


Tags: факт
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments