mysliwiec (mysliwiec) wrote,
mysliwiec
mysliwiec

Про волю народу і владу (про дві небезпеки).

Originally posted by ihorhulyk at Про дві небезпеки
1
Ілюстрація: demotivators.to

«Існують дві небезпеки для справжньої демократії:
перша з них — це непошанування волі народу,
а друга — непошанування народом самого себе».
Любомир Гузар

Судячи з усього, - другий з ризиків, зауважених Блаженнішим, сходить на пси. Завдяки Майдану і... владі, яка спровокувала його. Залишилося дати раду з першим. І в цьому – проблема з проблем, позаяк жоден режим у незалежній Україні не здавав собі справи у пошанівку думки власного народу. Немає у нас таких традицій. Є прагнення обдурити, обдерти, використати…
Я не можу нині передбачити, що трапиться далі. Цього, мабуть, не знає ніхто. Тим паче, що останній місяць безапеляційно підтвердив абсурдність будь-яких спроб прогнозу поведінки тих, хто на Банковій чи у Межигір’ї, зібравши такий собі «міжсобойчик», ухвалюють ті чи інші рішення. А ще події довкола тривалого протистояння влади і Майдану визначили основний тренд політики Януковича і К. Хтось із спостерігачів вже зауважив, що це «міліцейський метод»: приспати, розслабити, заспокоїти арештанта, а відтак бити його кийком у найвразливіші місця. Не виключено, що одним із таких маневрів стане учорашній так званий "круглий стіл" із "потьомкінськими студентами". Тому апелювати до моралі і послідовності, тим паче, здорового глузду, зараз якось не випадає.
Проблема в іншому. У тому, що ніхто достеменно не знає суті гри, затіяної ВФЯ і його вузьким колом радників. Ніхто сьогодні не може дати гарантій, що недільне віче не завершиться черговою кривавою банею. Як і того, що, навпаки, воно буде використане владою для певних аргументів для певних партнерів. Зокрема, з Америки.
У випадку Європи ми маємо таку-сяку прозорість: тамтешні очільники не тримають язик за зубами, і будь-який меседж із будь-якого політичного середовища, дотичного до Європарламенту, негайно потрапляє у новинні стрічки інформагенцій.
У випадку Росії ситуація дещо інша. Найпотужніші медіаресурси Москви транслюють, здебільша, пропагандистські штампи ворожого змісту, а ось суть того, що відбувається, залишається невідомим не тільки для широкого загалу українців, але й, видається, для більшості вітчизняних діячів (і провладних, і опозиційних). У цьому – схожість режимів, - путінського (вже сформованого і певною мірою стійкого), і режиму Януковича, який прагне збудувати таке ж тоталітарне одоробло.
Але така непевність приховує найнебезпечнішу пастку для влади: не прогнозованість поведінки Майдану. Вона – ілюстрація того, що ВФЯ і його команда не відмовляються від принципу «непошанування волі народу». У ситуації, коли народ навчився шанувати себе, це може обернутися дуже сумним сценарієм. Тим сумнішим, що, як зауважив колись Вадим Штепа, «переможці часто перебирають на себе риси переможених».
Ігор Гулик

О двух опасностях
«Существуют две опасности для настоящей демократии:
первая из них - это неуважение воли народа,
а вторая - неуважение народом самого себя».
Любомир Гузар

Судя по всему, - второй из рисков, замеченных Блаженнейшего, сходит на нет. Благодаря Майдану и власти, спровоцировавшей его. Теперь надо разобраться с первым. И в этом - проблема проблем, поскольку ни один режим в независимой Украине не отдавал себе отчет в почете в деле внимания к судьбе собственного народа. Нет у нас таких традиций. Есть стремление обмануть, ободрать, использовать...
Я не могу сейчас предсказать, что случится дальше. Этого, наверное, не знает никто. Тем более, что последний месяц безапелляционно подтвердил абсурдность любых попыток прогноза поведения тех, кто на Банковой или в Межигорье, собрав некий «междусобойчик», принимают те или иные решения. А еще события вокруг длительного противостояния власти и Майдана определили основной тренд политики Януковича и К. Кто-то из наблюдателей уже отметил, что это «милицейский метод»: усыпить, расслабить, успокоить арестанта, а затем бить его дубинкой в ​​уязвимые места. Не исключено, что одним из таких маневров станет и вчерашний так называемый "круглый стол" с участием "потемкинских студентов". Поэтому апеллировать к морали и последовательности, тем более, здравому смыслу, сейчас как-то не приходится.
Проблема в другом. В том, что никто точно не знает сути игры, затеянной ВФЯ и его узким кругом советников. Никто сегодня не может дать гарантий, что воскресное вече не закончится очередной кровавой баней. А также то, что, наоборот, оно будет использовано властями для определенных аргументов для определенных партнеров. В частности, из Америки.
В случае Европы мы имеем хоть какую-то прозрачность: тамошние руководители не держат язык за зубами, и любой месседж из любой политической среды, присутствующей в Европарламенте, немедленно попадает в новостные ленты информагентств.
В случае России ситуация несколько иная. Мощные медиаресурсы Москвы транслируют, большей частью, пропагандистские штампы враждебного содержания, а вот суть происходящего остается неизвестной не только для широкой украинской общественности, но и, кажется, для большинства отечественных деятелей (и провластных, и оппозиционных). В этом - сходство режимов, - путинского (уже сложившегося и в определенной степени устойчивого), и режима Януковича, который стремится склеить такое же тоталитарное чучело.
Но такая неопределенность таит опасную ловушку для власти: непрогнозируемость поведения Майдана. Она - иллюстрация того, что ВФЯ и его команда не отказываются от принципа "неуважение воли народа». В ситуации, когда народ научился уважать себя, это может обернуться очень печальным сценарием. Тем печальнее, что, как заметил когда-то Вадим Штепа, «победители часто унаследуют черты побежденных».
Игорь Гулык


Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments